Суддів 5:1—31
5 І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:
2 „Що в Ізраїлі закнязюва́ли князı́,що наро́д себе же́ртвувати став, —поблагословı́те ви Господа!
3 Почуйте, царі, уші наставте, князі:я — Господе́ві я буду співати,виспı́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!
4 Господи, — як Ти йшов із Сеїру,як виходив із поля едо́мського,то тремтіла земля, також капало небо,і хмари дощи́ли водою.
5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, —цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.
6 За днів Шамґара, сина Анатового,спорожніли доро́ги,подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.
7 Нестало селя́нства в Ізраїлі,не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра,аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
8 Коли вибрав нови́х він богı́в,тоді в брамах війна зачала́сь.Поправді кажу́ вам, — небачений щит буві спис в сорок тисяч Ізраїля!
9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників,що жертвуються для наро́ду, —поблагословіте ви Господа!
10 Ті, хто їздить на білих осли́цях,хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!
11 Через крик при ділı́нні здоби́чіміж місця́ми, де воду беру́ть,— там виспівують правди Господні,правди селя́нства Його у Ізраїлі.Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.
12 Збудися, збудися, Дево́ро!Збудися, збудися, — і пісню співай!Устань, Бара́ку, і візьми до неволісвоїх полоне́них, сину Авіноа́мів!
13 Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду,проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень;Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх;від Махı́ра зійшли були провідники́;а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.
15 І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою,і Іссаха́р, як Бара́к,був відпу́щений пішки в долину.Великі вивı́дування у Рувимових відділах!
16 Чого ти усівсь між коша́рами,щоб слухати ме́кання стад?Великі вивı́дування у Рувимових відділах!
17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну,а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він?На березі моря осівся Аси́р,і при потоках своїх пробува́є.
18 Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть,а Нефтали́м — на польови́х висота́х.
19 Царі прибули́, воювали,тоді воювали царі ханаанськів Таанах при воді Меґідда,та здоби́чі срібла не взяли́.
20 Із неба войовано, —зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
21 Кішонський потı́к позмітав їх,потı́к стародавній, Кішонський потік.З силою будеш ступати, о душе́ моя!
22 Тоді стукотіли копи́та конявід бігу швидко́го, від бігу його скакунı́в!
23 „Проклянı́те Мероза“, каже Ангол Господній,„проклясти́ — проклянı́ть його ме́шканців,бо вони не прийшли Господе́ві на поміч,Господе́ві на поміч з хоробрими!“
24 Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл,жінка кенаиеянина Хевера, —нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.
25 Води́ він просив — подала́ молока,у царській чаші прине́сла п’янке́ молоко.
26 Ліву руку свою до кілка́ простягає,а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого.І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову,і скро́ню розбила й пробила йому́.
27 Між но́ги її він схилився, упав і лежав,між но́ги її він схилився, упав, —де схиливсь, там забитий упав.
28 Через вікно виглядала та голосилаСісе́рина мати крізь ґрати:„Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись?Чому припізнились коле́са запря́жок його?“
29 Мудрі княги́ні її дають відповідь їй,та й вона сама відповідає собі:
30 „Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, —бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа!А здо́бич із шат кольоро́вих —Сісері, здобич із шат кольоро́вих,різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, —жінці на шию“.
31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи!А хто любить Його, той як сонце,що сходить у силі своїй!“
І Край мав мир сорок літ.
