Суддів 6:1—40
6 А Ізраїлеві сини чинили зло в оча́х Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянı́тян на сім літ.
2 І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні.
3 І бувало, якщо посı́яв Ізраїль, то підіймався Мідія́н і Амали́к та сини Кедему,* і йшли на нього.
4 І вони таборува́ли в них, і нищили врожа́й землі аж до пı́дходу до Га́зи*. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібно́ї худоби, ані вола, ані осла,
5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кı́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його.
6 І через Мідія́на Ізраїль дуже зубо́жів, і Ізраїлеві сини кли́кали до Господа.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,
8 то Господь послав до Ізраїлевих синів му́жа пророка, а він сказав їм: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому ра́бства.
9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас ти́снув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній край віддав вам.
10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому кра́ї сидите́ ви. Та ви не послухалися Мого голосу!“
Ангол Господній у Гедеона
11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедео́н молотив пшеницю в виноградному чави́лі, щоб заховатися перед мідіянı́тянами.
12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: „Господь з тобою, хоробрий му́жу!“
13 А Гедеон сказав до нього: „О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то на́що прийшло на нас усе це? І де всі Його чу́да, про які оповідали нам наші батьки́, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідія́на“.
14 І обернувся до нього Господь і сказав: „Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідія́нської руки. Оце Я послав тебе“.
15 І відказав Йому Гедеон: „О, Господи мій, — чим я спасу́ Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденнı́ша в Манасії, а я наймолодший у домі ба́тька свого́“.
16 І сказав йому Госпо́дь: „Але Я бу́ду з тобою, і ти поб’єш мідіянı́тян, як одно́го чоловіка“.
17 А той до Нього сказав: „Якщо знайшов я милість в оча́х Твоїх, то зроби мені озна́ку, що Ти гово́риш зо мною.
18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду́ до Тебе, і не принесу́ дарунка мого́, і не покладу́ перед лицем Твоїм“. А Той відказав: „Я буду сидіти аж до твого пове́рнення“.
19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня́, і опрı́сноків з ефи́ муки, м’ясо поклав до коша́, а юшку влив до го́рщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.
20 І сказав до нього Ангол Божий: „Візьми це м’ясо й ці опрı́сноки, та й поклади на оцю ске́лю, а юшку вилий“. І той так зробив.
21 І витягнув Ангол Господній кінець па́лиці, що в руці Його, і доторкнувся до м’яса та до опрı́сноків, — і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м’ясо та опрı́сноки, а Ангол Господній зник з його очей.
22 І побачив Гедео́н, що це Ангол Господній. І сказав Гедео́н: „Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя“.
23 І сказав йому Господь: „Мир тобі, — не бійся, не помреш!“
24 І Гедео́н збудував там же́ртівника для Господа, і назвав ім’я́ йому: Єгова-Шалом*. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.
Гедеон руйнує Ваалового жертівника
25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: „Візьми бичка з волів батька свого́, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового же́ртівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.
26 І збудуєш жертівника Господе́ві, Богові своєму, на верху́ цієї тверди́ні, у порядку. І вı́зьмеш другого бичка, і принесеш цілопа́лення дрова́ми з святого дерева, яке зрубаєш“.
27 І взяв Гедео́н десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночı́.
28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваа́лів розбитий, а святе дерево, що при ньому, пору́бане, а другого бичка прине́сено в жертву на збудованому же́ртівнику.
29 І говорили вони один о́дному: „Хто́ зробив оцю річ?“ І вони вивı́дували й шукали, та й сказали: „Гедео́н, син Йоа́шів, зробив оцю річ“.
30 І сказали люди того міста до Йоа́ша: „Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваа́лового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому“.
31 І сказав Йоа́ш до всіх, що стояли при ньому: „Чи ви будете обставати за Ваа́лом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ра́нку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його же́ртівника“.
32 І він назвав ім’я́ йому того дня: Єруббаал,* говорячи: „Нехай змагається з ним Ваа́л, бо він розбив його же́ртівника“.
33 А всі мідіянı́ти й амалики́тяни та сини Кедему були зı́брані ра́зом, і перейшли Йорда́н, і таборува́ли в долині Ізреел.
Божі ознаки, що Гедеон переможе
34 А Дух Господній зійшов на Гедео́на, і він засурми́в у сурму́, і був скликаний Авієзер за ним.
35 І він послав послів по всьому Манасı́ї, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Аси́ра, і до Завуло́на, і до Нефтали́ма, — і вони вийшли навпере́йми них.
36 І сказав Гедео́н до Бога: „Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, —
37 то ось я розстелю́ на то́ці во́вняне руно́; якщо роса́ буде на самім рунı́, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!“
38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстели́в руно́, і вичавив росу́ з руна́, — повне горня́ води.
39 І сказав Гедеон до Бога: „Нехай не запа́литься гнів Твій на мене, нехай я скажу́ тільки цей раз, нехай но я спро́бую руно́м тільки цей раз: нехай буде сухо на самім рунı́, а на всій землі нехай буде роса́“.
40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було́ сухо на самім рунı́, а на всій землі була роса́.
