Числа 25:1—18
25 І осівся Ізра́їль у Шіттімі, і наро́д зачав ходити на розпусту до моавських дочо́к,
2 а вони заклика́ли народ до жертов їхнім богам, — і народ їв та вклонявся богам їхнім.
3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
4 І сказав Господь до Мойсея: „Візьми всіх голів наро́ду, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відве́рнеться палючий Господній гнів від Ізраїля“.
5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих су́ддів: „Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала“.
6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянı́тянку на оча́х Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посе́ред громади, і взяв списа́ в свою руку.
8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до сере́дини ме́шкання, та й пробив їх обох — ізра́їльтянина та ту жінку, — аж через її черево. І була́ стримана поразка Ізраїлевих синів.
9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
11 „Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горли́вості.
12 Тому́ скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного свяще́нства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів“.
14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянı́тянкою, — Зімрі, син Салу, начальник ба́тькового дому Симеона.
15 І ім’я́ тієї забитої мідіянı́тської жінки — Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
17 „Нена́видіти мідіянітів, і бу́дете їх забивати!
18 Бож вони нена́видять вас у своїх пı́дступах, що зво́дили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянı́тського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
