Числа 30:1—16
30 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:
2 Коли хто складає обı́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
3 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,
4 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обı́тниці її, і буде важний кожен зарı́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.
5 А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обı́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важнı́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.
6 А якщо буде вона замı́жня, а обı́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,
7 і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важнı́ обı́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важнı́.
8 А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обı́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.
9 А обı́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.
10 А якщо вона обı́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,
11 а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важнı́ всі обı́тниці її, і кожен зарı́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.
12 А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.
13 Кожна обı́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.
14 А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обı́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
15 А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.
16 Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.
