Числа 6:1—27

6  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:  „Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коди вирішиться скласти обı́тницю назı́ра,* щоб посвятити себе Господе́ві,  то він стримається від вина та п’янко́го напо́ю, не буде пити о́цту винного та оцту з п’янко́го напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.  Усі дні посвя́чення свого не буде він їсти нічого, що зро́блене з винограду, від зе́рнят аж до лушпи́ння.  Усі дні його посвячення на назı́ра бритва не торкнеться голови його; аж до ви́повнення днів, що посвятить Господе́ві, він буде святий, — мусить запустити воло́сся голови своєї!  Усі дні посвячення його Господе́ві не підı́йде він до мертвого тіла,*  навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечи́ститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.  Усі дні посвячення його — святий він для Господа.  А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечи́стить цим голову свого посвя́чення, то оголить голову свою в день очищення свого, — сьомого дня оголить її. 10  А во́сьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту. 11  І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його го́лову того дня. 12  І почне він зно́ву дні посвячення свого Господе́ві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення. 13  І оце зако́н про назı́ра: того дня, коли випо́внюються дні його посвячення, священик приведе́ його до входу скинії заповіту. 14  І принесе він Господе́ві жертву свою, — одне безвадне однорічне ягня — на цілопа́лення, і одну безвадну однорічну вівцю — на жертву за гріх, і одного безвадного барана — на жертву мирну, 15  і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, пома́зані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви. 16  І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопа́лення. 17  А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу. 18  І оголить той назı́р голову свого посвя́чення у входа скинії заповіту, і вı́зьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою. 19  І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назı́ра, як він оголить голову свого посвячення. 20  І священик буде колихати їх, як колиха́ння перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад груди́ну колихання й понад стегно прино́шення. А по цьому той назір може пити вино. 21  Оце зако́н про назіра, що обіцяє свою жертву Господе́ві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обı́тницею своєю, що обіцює, так він зробить за зако́ном про посвячення його“. Як благословляти 22  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 23  „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм: 24  Нехай Господь поблагосло́вить тебе, і нехай Він тебе стереже! 25  Нехай Господь засяє на тебе лице́м Свої́м, і нехай буде милости́вий до тебе! 26  Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир! 27  Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!“

Примітки

Nazir — відділений, посвячений, той, хто стримується; церк.-слов. назорей.
Al nefeš met — до душі померлого.