1 Хронік 13:1—14

13  І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.  І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлı́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.  І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.  І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.  І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір’ят-Єаріму.  І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір’ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім’я́ Його приклика́ється.  І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.  А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.  І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його. 10  І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем... 11  І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім’я тому місцю: Перец-Узза*, і так воно зветься аж до цього дня. 12  І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“ 13  І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома. 14  І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.

Примітки

Перец-Узза — вилім Уззи.