1 Хронік 5:1—26
5 А сини Руви́ма, Ізраїлевого перворо́дженого, — бо він первороджений, та за збезче́щення ним ложа свого батька перворı́дство було дане синам Йо́сипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворı́дства.
2 Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і кня́зем, сильнішим від нього, а перворı́дство дісталося Йо́сипові.
3 Сини Руви́ма, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
4 Йоїлові сини: Шемая — син його, його син Ґоґ, син його — Шім’ї,
5 син його Міха, син його — Реая, син його — Баал,
6 син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Руви́мівців.
7 А брати́ його, за його ро́дами, у приписувані за пото́мством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
8 і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, — він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
9 А на схід він сидів аж до ви́ходу на пустиню від річки Ефра́т, бо їхні че́реди в ґілеадському краї стали числе́нні.
10 А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наме́тах на всім просто́рі на схід від Ґілеаду.
11 А Ґадові сини сиділи навпроти них у баша́нському кра́ї аж до Салхи.
12 Йоїл — голова, а Шафам — другий, і Янай, і Шафат у Башані.
13 А їхні бра́ття за дома́ми своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, — се́меро.
14 Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
15 Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови́ дому батькı́в їх.
16 І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасови́ськах Шарону, на місцях виходу їх.
17 Усі вони були́ переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
18 Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з вı́йськом.
19 І прова́дили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
20 І да́на була їм поміч на них, і вı́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони надı́ялися на Нього.
21 І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п’ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п’ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.
22 Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
23 А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.
24 А оце го́лови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш’ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, — мужі відважні, мужі славні, го́лови домів їхніх батькı́в.
25 Та спроневı́рилися вони Богові своїх батьків, і блуди́ли за богами народів Кра́ю, яких Бог вигубив перед ними.
26 І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл’несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
