2 Тимофія 1:1—18
1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обı́тницею життя, що в Христі Ісусі,
2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
Розгріваймо в собі Божий дар
3 Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам’ ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.
4 Я бажаю побачити тебе, пам’ ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.
5 Я приво́джу на пам’ ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоı́ді та в твоїй матері Евнı́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.
6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.
7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.
8 Тож, не соромся засвı́дчення Господа нашого, ні мене, Його в’ я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,
9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часı́в.
10 А тепер об’ яви́лась через з’ я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.
11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.
12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.
13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.
15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.
16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.
17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —
18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти вı́даєш краще!
