2 Солунян 1:1—12
1 Павло, і Силуа́н, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:
2 благода́ть вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
Пильнуймо, щоб Бог учинив нас гідними покли́кання
3 Ми за́вжди повинні подяку складати за вас Богові, бра́ття, як і годи́ться, бо сильно росте віра ваша, і примно́жується любов кожного з усіх вас один до о́дного.
4 Так що ми самі хва́лимось вами по Божих Церквах за ваші стражда́ння та віру в усіх переслı́дуваннях ваших та в у́тисках, що їх переносите ви.
5 А це доказ праведного Божого су́ду, щоб стали ви гідні Божого Царства, що за нього й страждаєте ви!
6 Бо то справедливе в Бога — віддати утиском тим, хто вас утискає,
7 а вам, хто утиски терпить, відпочи́нок із нами, коли з’я́виться з неба Господь Ісус з а́нголами сили Своєї, —
8 „в огні полум’я́ному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає“ Єва́нгелії Господа нашого Ісуса.
9 Вони кару при́ймуть, — вічну поги́біль від лиця Господнього та від слави поту́ги Його,
10 як Він при́йде того дня просла́витися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свı́дчення наше знайшло віру між вами.
11 За це ми й молимось за́вжди за вас, щоб наш Бог учинив вас гідними покли́кання, і міццю напо́внив усю добру волю до́брости й дı́ло віри,
12 щоб просла́вилося Ім’я́ Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благода́ттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.
