2 Хронік 26:1—23

26  І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.  Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.  Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п’ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім’я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.  І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.  І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі видı́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.  І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.  І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.  І давали аммонı́тяни дани́ну для Уззійї, а ім’я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.  І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмı́цнював їх. 10  І побудував він ба́шти в пустині, і повисı́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство. 11  І було́ в Уззійї вı́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників. 12  Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякı́в, дві тисячі й шість сотень. 13  А при них вı́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п’ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога. 14  І нагото́вив для них Уззійя для всього вı́йська щити́ малı́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камı́ння. 15  І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрı́лами та великим камінням. І проне́слося ім’я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним. 16  А як він зміцнı́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневı́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику. 17  А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів. 18  І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневı́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“ 19  І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на кадı́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолı́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику... 20  І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолı́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь! 21  І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю. 22  А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів. 23  І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.

Примітки