2 Царів 20:1—21
20 Тими днями смертельно захворı́в був Єзекія. І прийшов до нього Іса́я, Амо́сів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не ви́дужаєш“.
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
3 „О, Господи, згадай же, що я ходив* перед лицем Твоїм правдою та цı́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м.
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з сере́дини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
5 „Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зı́йдеш ти до Господнього дому!
6 І до днів твоїх Я дода́м п’ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“.
7 А Ісая сказав: „Візьміть грудку фіґ“. І взяли́ й поклали на того гнояка́, — і він ви́дужав...
8 І сказав Єзекія до Ісаї: „Який знак, що Господь мене ви́лікує, і що я третього дня зійду́ до Господнього дому?“
9 І сказав Ісая: „Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, — щоб пішла тінь уперед на десять ступенı́в, чи щоб верну́лася на десять ступенı́в?“
10 І сказав Єзекія: „Легко тіні похили́тися вперед на десять ступенı́в; ні, — а нехай тінь ве́рнеться назад на десять ступенı́в!“
11 І кли́кнув пророк Ісая до Господа, і Він заверну́в тінь на ступеня́х, де вона спускалася на ступенı́ Ахазові,* на десять ступенı́в...
Боже провı́щення про вавилонську неволю
12 Того ча́су послав Беродах-Бал’адан, син Бал’аданів, вавилонський цар, листа́ та дару́нка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворı́в.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбни́цю свою, — і срібло, і золото, і па́хощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володı́нні своїм.
14 І прийшов пророк Іса́я до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“ А Єзекія сказав: „Вони прийшли з далекого кра́ю, з Вавилону“.
15 І той сказав: „Що́ вони бачили в домі твоїм?“ І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх“,
16 І сказав Ісая до Єзекії: „Послухай Господнього слова:
17 Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде ви́несене до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь!
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, де́кого заберуть, — і вони будуть є́внухами в палатах вавилонського царя!“
19 І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“
20 А решта діл Єзекії та вся лица́рськість його, і як він зробив ста́ва та водотя́га, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасı́я.
