2 Царів 5:1—27
5 А Наама́н, нача́льник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажа́ний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокаже́ний.
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана.
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та дı́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“.
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі.
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“.
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“
9 І прибув Нааман зо своїми кı́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“.
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім’я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного...
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві.
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!...
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився.
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві!
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику вı́дстань.
Єлисей карає проказою слугу свого за непо́слух
20 І сказав Ґеха́зі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: „Ось мій пан стримав цього сирı́янина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. „Як живий Господь, — побіжу́ за ним і візьму́ щось від нього!“
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакı́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав’язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змı́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним.
24 І прийшов він до згı́р’я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“...
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградинка, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць?
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилı́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг!
