Євреїв 3:1—19
3 Отже, святі брати — ті, хто отримав небесне покликання, розмірковуйте про апостола і первосвященика, якого ми відкрито визнаємо, про Ісуса.
2 Він був вірний Тому, хто зробив його апостолом та первосвящеником, як свого часу в усьому Божому домі був вірний Мойсей.
3 Та він гідний більшої слави, ніж Мойсей, подібно як будівельник має більшу славу, ніж дім.
4 Бо кожен дім хтось збудував, а той, хто збудував усе,— це Бог.
5 Мойсей у всьому Його домі був вірний як слуга, і це стало свідченням того, про що мало розповідатися пізніше.
6 А Христос був вірний як Син, поставлений над домом Його. І ми — Його дім, якщо до кінця будемо міцно й непохитно триматися своєї свободи мови та надії, якою хвалимось.
7 Тому святий дух говорить: «Сьогодні, якщо ви почуєте його голос,
8 стережіться, щоб ваше серце не зачерствіло, як було тоді, коли ваші прабатьки викликали в мене лютий гнів,— у день випробування в пустелі,—
9 коли вони випробовували мене, хоча сорок років були свідками моїх учинків.
10 Тому я відчув огиду до цього покоління і сказав: «У своїх серцях вони постійно сходять на власну путь, і вони не пізнали моїх доріг».
11 Тож я поклявся у своєму гніві: «Не ввійдуть вони у мій відпочинок».
12 Стережіться, брати, щоб ніхто з вас, відійшовши від живого Бога, не розвинув у собі злого серця, в якому більше немає віри.
13 А, навпаки, щодня настійно заохочуйте одні одних, поки цей час ще можна назвати «сьогодні», аби хтось із вас не зачерствів серцем через гріх, який вводить в оману.
14 Адже ми, по суті, отримали частку з Христом. Нам лише треба міцно й непохитно до самого кінця триматися тої впевненості, яку ми мали на початку,
15 поки ще говориться: «Сьогодні, якщо ви почуєте його голос, стережіться, щоб ваше серце не зачерствіло, як було тоді, коли ваші прабатьки викликали в мене лютий гнів».
16 Бо хто були ті люди, котрі чули і все-таки ви́кликали в Бога лютий гнів? Хіба не всі ті, кого Мойсей вивів з Єгипту?
17 І хто сорок років виклика́в у Бога огиду? Хіба не ті, хто згрішив і чиї трупи полягли в пустелі?
18 І кому він поклявся, що не ввійдуть у його відпочинок, як не тим, хто був неслухняний?
19 Тож бачимо: вони не ввійшли, бо не мали віри.
