Якова 4:1—17
4 Звідки війни та сварки між вами? Хіба ж вони виникають не через прагнення тілесної насолоди, що воюють у тілах ваших?
2 Ви бажаєте, та не маєте. Вбиваєте й жадаєте чужого, але не можете отримати. Ви сваритесь і воюєте. Не маєте, бо не просите.
3 А коли й просите, не отримуєте, бо просите з неправильних спонук — щоб задовольнити свої прагнення тілесної насолоди.
4 Перелюбники, хіба ж не знаєте, що дружба зі світом — це ворожнеча з Богом? Тож хто хоче бути другом світу, робить себе ворогом Бога.
5 Чи, думаєте, Писання надаремно каже: «Дух, який оселився в нас, у своїх постійних жаданнях має схильність до заздрощів»?
6 Але незаслужена доброта, яку Він виявляє,— більша. Тому говориться: «Бог пихатим противиться, а смиренних обдаровує незаслуженою добротою».
7 Отож, підкоріться Богу та протистаньте Дияволу, тоді він утече від вас.
8 Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас. Очистьте руки свої, грішники, й серця свої, нерішучі.
9 Сумуйте, тужіть і плачте. Нехай сміх ваш обернеться на жалобу, а радість — на смуток.
10 Упокоріться перед Єговою, і він вас підвищить.
11 Брати, перестаньте обмовляти одні одних. Той, хто обмовляє брата чи судить його, обмовляє і судить закон. Якщо ж ти судиш закон, ти вже не виконавець закону, а суддя.
12 Проте є один законодавець та суддя, який може врятувати і знищити. А ти хто такий, щоб судити свого ближнього?
13 Тепер послухайте ви, що кажете: «Сьогодні або завтра підемо в те місто і залишимось там на рік. Будемо вести справи й отримувати прибуток»,
14 хоча не знаєте, що́ з вами буде завтра. Бо ви — імла, яка ненадовго з’являється, а потім зникає.
15 Натомість ви мали б казати: «Якщо Єгова захоче, то будемо живі й зробимо те чи інше».
16 А ви гордитеся тим, чим зухвало хвастаєте. Вся така гордість — зло.
17 Тому коли хтось знає, як робити те, що правильне, але не робить, то чинить гріх.
