2 Коринфян 5:1—21
5 Крім того, ми знаємо, що наш земний дім, цей тілесний намет, розпадеться і ми отримаємо житло від Бога — нерукотворний вічний дім на небі.
2 А поки що, залишаючись у цьому домі, ми зітхаємо і прагнемо одягти небесний,
3 аби, одягнувши його, нам не бути нагими.
4 І справді, перебуваючи в тілесному наметі, ми зітхаємо під таким тягарем. Це не означає, що ми хочемо скинути з себе цей намет. Ми просто прагнемо одягнути інший, аби на зміну тому, що смертне, прийшло життя.
5 І приготував нас до цього Бог, давши нам свій дух як завдаток того, що має прийти.
6 Тож ми завжди сповнені відваги і знаємо: поки живемо* в тілі, то не перебуваємо з Господом;
7 і знаємо це завдяки тому, що ходимо вірою, а не тим, що бачимо.
8 І все ж ми сповнені відваги і воліли б оселитися з Господом, аніж залишатися в тілі.
9 Тому без різниці, де ми живемо, з ним чи без нього, наша мета — завжди йому догоджати.
10 Адже всі ми повинні стати перед судовим престолом Христа. Тоді виявиться, хто ми насправді, і кожен отримає по заслузі, згідно з тим, що робив у тілі — чи добро, чи зло.
11 Отож, розуміючи, що треба мати страх перед Господом, ми далі переконливо навчаємо інших, але пам’ятаємо, що й самі ми постійно в Бога на виду. Сподіваюсь, ми повністю на виду й у вас*.
12 Це не означає, що ми знову починаємо себе рекомендувати. Ми просто даємо вам підстави гордитися нами. Тоді ви матимете що відповісти людям, котрі вихваляються не своїм серцем, а тим, якими вони є в очах інших.
13 Якщо ж ми і втратили здоровий глузд, то лише заради Бога. Та якби ми залишились при своєму розумі, то це було б вам на добро.
14 І спонукує нас Христова любов, бо ми собі вирішили так: якщо один помер за всіх, то й усі померли.
15 А помер він за всіх, аби всі, хто живе, жили вже не для себе, а для того, хто за них помер і воскрес.
16 Отже, відтепер ми не дивимось, якою людина є з тілесного погляду. Навіть у випадку з Христом, якщо раніше ми дивилися, хто він є з тілесного погляду*, тепер уже не дивимось.
17 Тож якщо хтось перебуває в єдності з Христом, то є новим створінням. На зміну старому прийшло нове.
18 І все це від Бога, який через Христа примирив нас із собою та доручив нам місію примирення,
19 тобто служіння, аби ми проголошували, що Бог через Христа примирив із собою світ і не залічує людям їхніх проступків. І це слово примирення Бог доручив саме нам.
20 Отож, ми — посли, які виконують Христову працю* так, наче Бог через нас звертається до людей з особливим закликом. Отже, як ті, хто виконує Христове доручення, благаємо: «Примиріться з Богом».
21 Того, хто не вчинив гріха, він заради нашого блага зробив жертвою за гріх. І завдяки йому ми стаємо праведними в Божих очах.
Примітки
^ Буквально «поки наш дім».
^ Буквально «вашого сумління».
^ Буквально «ми знали Христа за тілом».
^ Буквально «посли замість Христа».
