Лист до євреїв 5:1—14
5 Бо кожен первосвященик, взятий з-поміж людей, призначається служити Богу+ заради їхнього блага, щоб приносити дари й жертви за гріхи.+
2 Він може виявляти співчуття* до тих, хто чогось не розуміє або помиляється*, оскільки сам має* слабкості
3 і через це повинен складати приношення за свої гріхи, так само як за гріхи народу.+
4 Ніхто сам себе не удостоює такої честі, а має її лише тоді, коли отримує покликання від Бога, як це було з Аароном.+
5 Подібно і Христос не сам себе прославив,+ ставши первосвящеником; його прославив той, хто сказав йому: «Ти мій син, нині я став твоїм батьком».+
6 А в іншому уривку він говорить: «Ти повіки священик на подобу Мелхиседе́ка».+
7 Живучи на землі*, Христос із сильним голосінням та слізьми звертався з палкими молитвами й проханнями+ до того, хто міг врятувати його від смерті, і був прихильно вислуханий за свій побожний страх.
8 Він, хоча й був сином, навчився слухняності зі своїх страждань.+
9 Після того як його було приведено до досконалості,+ він став відповідальним за вічне спасіння всіх слухняних йому,+
10 адже Бог назвав його первосвящеником на подобу Мелхиседе́ка.+
11 Ми маємо багато чого сказати про нього, але все це важко пояснити, оскільки ваш слух притупився.
12 Хоча тепер* ви вже мали б бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб хтось від самого початку взявся навчати вас основ+ Божих священних слів, і вам знову потрібне молоко, а не твердий харч.
13 Бо кожен, хто продовжує харчуватися молоком, не обізнаний зі словом праведності, тому що він дитина.+
14 А тверда їжа — для зрілих людей, які привчили свій розум* розрізняти добро і зло.
Примітки
^ Або «лагідність; поміркованість».
^ Або «хто свавільний».
^ Або «підвладний».
^ Букв. «у дні свого тіла».
^ Букв. «з огляду на час».
^ Або «чуття».
