Лист до євреїв 8:1—13

  • Намет — відображення того, що в небі (1–6)

  • Нова угода протиставляється старій (7–13)

8  Ось яка суть того, про що ми говоримо: ми маємо такого первосвященика,+ і він сів праворуч від престолу Величного на небесах.+  Він є служителем святого місця+ і правдивого намету, який поставив Єгова*, а не людина.  Бо кожен первосвященик призначається, щоб приносити дари і жертви; тому було потрібно, аби й він мав що принести.+  Якби він залишався на землі, то не був би священиком,+ бо тут вже є люди, які за Законом приносять дари.  Їхнє священне служіння є лише відображенням і тінню+ того, що в небі.+ Подібно й Мойсей, коли мав спорудити намет, отримав від Бога наказ: «Дивись, зроби все за зразком, який було показано тобі на горі».+  Ісусові ж було доручено величніше служіння, бо він є ще й посередником+ ліпшої угоди,+ яка законно утверджена на ліпших обіцянках.+  Якби та перша угода була бездоганною, то не потрібно було б другої.+  Він же докоряє народу, кажучи: «“Ось надходять дні,— говорить Єгова*,— коли я укладу з нащадками Ізра́їля і нащадками Юди нову угоду.  Вона буде не така, як угода, яку я уклав з їхніми прабатьками в день, коли взяв їх за руку, щоб вивести з єгипетського краю.+ Але через те, що вони не залишалися в моїй угоді, я перестав піклуватися про них”,— говорить Єгова*». 10  «“І от угода,— говорить Єгова*,— яку я укладу після тих днів з нащадками Ізра́їля: я вкладу свої закони в їхні розуми і напишу ці закони на їхніх серцях.+ І я стану їхнім Богом, а вони будуть моїм народом.+ 11  І жоден з них більше не буде навчати свого земляка і брата свого, кажучи: «Пізнайте Єгову*!» Бо всі вони, від малого до великого, знатимуть мене. 12  Я прощу їхні неправедні вчинки і більше ніколи не пригадаю їхніх гріхів”».+ 13  Кажучи «нова угода», він робить попередню застарілою.+ А те, що застаріле і відживає свій вік, близьке до зникнення.+