Книга Єзекіїля 11:1—25

  • Бог засуджує князів, що чинять зло (1–13)

    • Місто порівнюється з казаном (3–12)

  • Обітниця про повернення народу (14–21)

    • «Новий дух» (19)

  • Божа слава покидає Єрусалим (22, 23)

  • У видінні Єзекіїль повертається в Халдею (24, 25)

11  Дух підняв мене і приніс до східної брами дому Єгови, брами, яка була звернена на схід.+ Коло входу в браму я побачив 25 чоловіків, а серед них були Яазанı́я, син Аззу́ра, і Пелатı́я, син Бена́ї,— князі народу.+  Тоді Бог сказав мені: «Сину людський, ці чоловіки замишляють зло і дають погану пораду в* цьому місті.  Вони говорять: “Хіба не час будувати доми?+ Це місто* — казан*,+ а ми — м’ясо в ньому”.  Тому пророкуй проти них! Пророкуй, сину людський!»+  Потім на мене зійшов дух Єгови,+ і Бог промовив до мене: «Скажи: “Ось що говорить Єгова: «Це ви правильно сказали, нащадки Ізра́їля. Я знаю, що́ у вас на думці*.  Через вас багато людей було вбито в цьому місті, і вулиці його наповнилися трупами»”».+  «Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: “Трупи, які ви розкидали по всьому місту,— вони м’ясо, а це місто — казан,+ але вас з нього витягнуть”».  «“Меча ви боялися,+ і меч я пошлю на вас,— говорить Всевладний Господь Єгова.—  Я витягну вас з міста, віддам у руки чужинців і виконаю над вами свої присуди.+ 10  Ви попадаєте від меча.+ На кордоні Ізра́їля я судитиму вас,+ і ви будете змушені визнати, що я — Єгова.+ 11  Місто не буде для вас казаном, а ви не будете в ньому м’ясом. На кордоні Ізра́їля я судитиму вас, 12  і ви будете змушені визнати, що я — Єгова. Бо моїх постанов ви не дотримувались і моїх присудів не виконували,+ а поводилися за присудами довколишніх народів”».+ 13  Коли я закінчив пророкувати, Пелатı́я, син Бена́ї, помер. Тоді я впав долілиць і голосно вигукнув: «О Всевладний Господи Єгово! Невже ти знищиш тих, хто залишився в Ізра́їлі?»+ 14  І знову Єгова промовив до мене: 15  «Сину людський, твоїм братам, тим твоїм братам, які мають право викупу, і всім нащадкам Ізра́їля мешканці Єрусалима говорять: “Тримайтеся подалі від Єгови! Ця земля наша, її нам дано у власність”. 16  Тому скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Хоча я вигнав їх далеко, до різних народів, і розпорошив по різних краях,+ але на короткий час я стану для них святинею у краях, в які вони пішли»”.+ 17  Тож скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я також зберу вас з усіх народів і приведу з країв, по яких ви розпорошені, і дам вам ізра́їльську землю.+ 18  Вони повернуться та усунуть з неї всю гидоту і мерзенні звичаї.+ 19  І я дам їм єдине серце*+ і вкладу в них новий дух.+ Я заберу з їхнього тіла серце кам’яне+ і дам їм серце з плоті*,+ 20  щоб вони жили за моїми постановами, виконували мої присуди і підкорялись їм. Тоді вони будуть моїм народом, а я буду їм Богом»”. 21  “«Але тим, хто серцем прихилився до своєї гидоти і мерзенних звичаїв, я відплачу за їхні вчинки»,— говорить Всевладний Господь Єгова”». 22  Тоді херувими підняли крила; поряд з ними були колеса,+ а над ними пробува́ла слава Бога Ізра́їля.+ 23  І слава Єгови+ здійнялася над містом і, перемістившись, зупинилася над горою, розташованою на схід від міста.+ 24  Дух підняв мене — у видінні, яке дав Божий дух,— і переніс до вигнанців у Халде́ю. Потім видіння, яке я бачив, відійшло від мене. 25  І я розповів вигнанцям усе, що показав мені Єгова.

Примітки

Або «проти».
Букв. «вона», тобто місто Єрусалим. Юдеї вважали, що в ньому вони будуть захищені.
Або «казан з широким горлом».
Або «що з’являється у вашому дусі».
Тобто серце, сприйнятливе до Божого керівництва.
Букв. «одне серце».