Книга Єзекіїля 2:1—10

  • Єзекіїля призначено пророком (1–10)

    • «Чи будуть слухати тебе, чи ні» (5)

    • Сувій з жалобними піснями (9, 10)

2  Він сказав мені: «Сину людський*, встань, і я говоритиму до тебе».+  Коли він заговорив, я сповнився духом і завдяки цьому встав,+ щоб слухати того, хто промовляв до мене.  І він продовжив: «Сину людський, я посилаю тебе до народу Ізра́їля+ — до бунтівних народів, які повстали проти мене.+ Вони і їхні прабатьки аж донині переступають мої закони.+  Я посилаю тебе до синів непокірних*, з упертим серцем,+ щоб ти сказав їм: “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”.  А вони,— чи будуть слухати тебе, чи ні, бо це бунтівний народ,+ — знатимуть, що серед них був пророк.+  Ти ж, сину людський, не бійся ні їх самих,+ ні їхніх слів, хоча тебе оточують терни і колючки*+ і ти живеш серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів+ і не жахайся їхніх облич,+ бо вони бунтівний народ.  Ти маєш передавати мої слова, чи слухатимуть вони тебе, чи ні, бо вони — бунтарі.+  Сину людський, слухай, що я тобі казатиму. Не ставай бунтарем, як цей бунтівний народ. Відкрий уста і з’їж те, що я даю тобі».+  І я побачив руку, простягнуту до мене,+ а в руці був сувій*.+ 10  Він розгорнув переді мною сувій, і я побачив, що той сувій списаний з обох боків.+ У ньому були записані жалобні пісні*, стогін і голосіння.+

Примітки

Вислів «син людський» вживається в книзі Єзекіїля 93 рази.
Або «з твердим обличчям».
Або, можливо, «хоча люди є впертими і наче колючки для тебе».
Або «сувій книжки».
Або «тужливі пісні».