Книга Єзекіїля 24:1—27

  • Єрусалим — іржавий казан (1–14)

  • Смерть дружини Єзекіїля — знак (15–27)

24  Дев’ятого року, в 10-й день 10-го місяця, Єгова промовив до мене:  «Сину людський, запиши, який сьогодні день*, запиши собі цей день, бо саме цього дня цар Вавилону напав на Єрусалим.+  Розкажи притчу* про цей бунтівний народ і скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Постав казан* на вогонь, постав і налий в нього води.+   Склади в нього шматки м’яса,+ всі добрі шматки,стегно і лопатку, а також наповни його найліпшими кістками.   Візьми з отари найкращу вівцю+ і розклади під казаном по колу дрова. Вари в ньому шматки м’яса і кістки»”».  «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Горе цьому місту, яке проливає кров!+ Горе цьому іржавому казану, з якого не сходить іржа! Виймай з нього шматок за шматком,+ не кидаючи жеребка.   У ньому кров.+ Це місто вилило кров на голу скелю,не вилило її на землю і землею не прикрило.+   Я залишив пролиту ним кров на голій скеліі не дав її прикрити,щоб розпалити лють і помститися”.+  Тому Всевладний Господь Єгова говорить: “Горе цьому місту, яке проливає кров!+ Я сам розкладу під ним велике вогнище. 10  Підклади побільше дров, розпали вогонь і розвари м’ясо. Потім злий юшку, і нехай обвугляться кістки. 11  Постав порожній казан на розжарене вугілля, щоб він розпікся. Мідь розжариться, вся його нечистота розплавиться в ньому,+і вогонь пожере його іржу. 12  Шкода праці! Стільки зусиль,а грубий шар іржі так і не зійшов.+ У вогонь його разом з іржею!” 13  “Твоя нечистота — через безсоромну поведінку.+ Я очищав тебе, але ти не очистилось від своєї нечистоти і вже не очистишся, поки я не виллю на тебе своєї люті.+ 14  Це сказав я, Єгова, і це обов’язково сповниться, я буду діяти. Я не попущу, не поспівчуваю і не пожалкую.+ Тебе судитимуть за твоїми дорогами і вчинками”,— говорить Всевладний Господь Єгова». 15  Знову Єгова промовив до мене: 16  «Сину людський, я одним ударом заберу в тебе те, що дороге тобі.+ Але ти не сумуй*, не плач і не проливай сліз. 17  Стогни, не кажучи ні слова, і не справляй обрядів на знак жалоби за померлими.+ Пов’яжи собі на голову тюрбан+ і взуйся в сандалії.+ Не закривай своїх вусів*+ і не їж хліба, який принесуть тобі інші*».+ 18  Вранці я сказав це народу, а ввечері померла моя дружина. І наступного ранку я зробив так, як мені було наказано. 19  Тоді люди почали запитувати мене: «Скажи, як те, що ти робиш, стосується нас?» 20  Я ж відповів: «Ось що Єгова промовив до мене: 21  “Скажи ізраїльтянам: «Так говорить Всевладний Господь Єгова: “Я оскверню свою святиню,+ те, чим ви дуже пишаєтесь, що дороге вам і миле вашому серцю*. А ваші сини й дочки, які не прийшли з вами сюди, впадуть від меча.+ 22  І ви будете робити те, що робив Єзекії́ль. Ви не будете закривати вуса і не їстимете хліба, який принесуть вам люди.+ 23  Тюрбани залишаться у вас на головах, а сандалії — на ногах. Ви не будете сумувати і плакати, але будете чахнути через свої провини+ і стогнати один перед одним. 24  Єзекії́ль став для вас знаком.+ Все, що робив він, будете робити й ви. І, коли все це сповниться, ви будете змушені визнати, що я — Всевладний Господь Єгова”»”». 25  «Сину людський, того дня, коли я заберу їхню фортецю, краса якої викликає в них радість, яка дорога їм і мила їхньому серцю*, коли заберу їхніх синів і дочок,+ 26  ти дізнаєшся про це від того, хто буде врятований.+ 27  Того дня ти відкриєш уста і скажеш врятованому, ти вже не мовчатимеш.+ Ти станеш для них знаком, і вони будуть змушені визнати, що я — Єгова».

Примітки

Букв. «ім’я дня».
Або «алегоричну оповідь».
Або «казан з широким горлом».
Або «не бий себе в груди».
Або «верхньої губи».
Букв. «хліба людей».
Або «співчуття вашої душі».
Або «душі».