Євангеліє від Івана 1:1—51
1 На початку було Слово,+ Слово було з Богом,+ і Слово було богом*.+
2 Воно було з Богом на початку.
3 Усе з’явилося через нього,+ і без нього ніщо не з’явилось.
Тим, що з’явилося
4 через нього, було життя. Життя було світлом для людей.+
5 Світло сяє в темряві,+ і темряві його не перемогти.
6 І прийшов чоловік, Божий посланець, якого звали Іван.+
7 Він прийшов свідчити про світло,+ щоб усілякі люди повірили через нього.
8 Сам Іван не був світлом,+ але мав свідчити про це світло.
9 Правдиве світло, яке освітлює всіляких людей, мало невдовзі прийти у світ.+
10 Він був у світі,+ і світ з’явився через нього,+ але світ його не знав.
11 Він прийшов до своїх, але вони його не прийняли.
12 Усім же, хто його прийняв, він дав право стати Божими дітьми,+ оскільки вони вірили в його ім’я.+
13 І народились вони не від людських батьків, не за тілесним бажанням, тобто за бажанням батьків, а за волею Бога.+
14 Отже, Слово стало тілом+ і перебувало серед нас. Ми бачили його славу — славу, яку має від батька єдинородний син.+ Він був сповнений Божої ласки* і правди.
15 (Іван свідчив про нього, він вигукував: «Це той, про кого я говорив: “Той, хто йде за мною, випередив мене, бо існував ще до мене”».)+
16 І, оскільки він був наділений усім цим сповна, ми сповна отримали незаслужену доброту.
17 Бо Закон був даний через Мойсея,+ а незаслужена доброта+ і правда прийшли завдяки Ісусу Христу.+
18 Ніхто з людей ніколи не бачив Бога,+ але єдинородний бог,+ який перебуває біля Батька*,+ пояснив, яким Він є.+
19 Ось яке свідчення дав Іван, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левітів, щоб ті запитали його: «Хто ти?»+
20 Він не ухилився від відповіді, а відверто визнав: «Я не Христос».
21 Тож вони запитали: «Тоді хто ти? Ілля?»+ Він відповів: «Ні».— «А може, ти Пророк?»+ Він заперечив: «Ні».
22 Вони знову запитали: «Хто ж ти такий? Скажи нам, щоб ми передали твої слова людям, котрі нас послали. Що ти можеш про себе сказати?»
23 Він відповів: «Я голос того, хто вигукує в пустелі: “Вирівняйте дорогу для Єгови*!”+ — як сказав пророк Ісая».+
24 Тих людей послали фарисеї.
25 Тож вони розпитували його далі: «Якщо ти не Христос, не Ілля і не Пророк, чому ж тоді хрестиш людей?»
26 На це Іван їм відповів: «Я хрещу у воді. Серед вас є той, кого ви не знаєте,
27 і він іде за мною; я не достойний навіть розв’язати ремінця його сандалії».+
28 Усе це відбувалось у Віфа́нії за Йорданом, де хрестив Іван.+
29 Наступного дня, коли Іван побачив, що до нього йде Ісус, він вигукнув: «Дивіться, ось Ягня+ Боже, що покінчить з гріхом+ світу!+
30 Це той, про кого я говорив: “За мною йде чоловік, який мене випередив, бо існував ще до мене”.+
31 Навіть я його не знав, але я прийшов хрестити у воді, аби він був виявлений Ізра́їлю».+
32 Крім того, Іван свідчив: «Я бачив, як з неба, немов голуб, зійшов дух і залишився на ньому.+
33 Навіть я його не знав, але той, хто послав мене хрестити у воді, сказав: “На кого зійде дух та залишиться на ньому,+ той і хреститиме святим духом”.+
34 І я бачив це та засвідчив, що він — Син Божий».+
35 Наступного дня Іван стояв з двома своїми учнями.
36 Коли він побачив, що йде Ісус, то вигукнув: «Ось Ягня+ Боже!»
37 Почувши це, ті двоє учнів пішли за Ісусом.
38 Тоді Ісус обернувся і, помітивши, що вони йдуть за ним, запитав: «Що ви шукаєте?» Вони відказали: «Раббı́ (що в перекладі означає “учителю”), де ти зупинився?»
39 Він промовив: «Ходіть і побачите». Тож вони пішли туди, де він зупинився, і того дня залишилися з ним. Була тоді приблизно 10-та година*.
40 А одним з тих двох, що почули Іванові слова та пішли за Ісусом, був Андрій,+ брат Си́мона Петра.
41 Спершу він знайшов свого брата Си́мона і сказав йому: «Ми знайшли Месı́ю»+ (що в перекладі означає «Христос»),
42 а потім відвів його до Ісуса. Коли ж Ісус побачив його, то промовив: «Ти Си́мон,+ Іванів син. Ти будеш називатися Ки́фою» («Ки́фа» перекладається як «Петро»).+
43 Наступного дня Ісус захотів вирушити в Галілею. І, знайшовши Пилипа,+ він сказав: «Будь моїм учнем і йди за мною».
44 Сам Пилип був родом з Віфсаї́ди, рідного міста Андрія та Петра.
45 Пилип знайшов Натанаї́ла+ та промовив: «Ми знайшли того, про кого писав Мойсей у Законі, а також Пророки,— Ісуса з Назарета, Йосипового+ сина».
46 На це Натанаї́л сказав: «Хіба з Назарета може бути щось добре?» А Пилип відповів: «Ходи і сам подивись».
47 Коли ж Ісус побачив Натанаї́ла, який ішов до нього, то сказав: «Дійсно, це ізраїльтя́нин, в якому немає обману».+
48 Натанаї́л запитав: «Звідки ти мене знаєш?» Ісус відповів: «Я бачив тебе ще до того, як тебе покликав Пилип, коли ти був під фіговим деревом».
49 Тоді Натанаї́л сказав: «Учителю*, ти Син Божий, Цар Ізра́їля».+
50 Ісус же промовив: «Ти віриш, бо я сказав, що бачив тебе під фіговим деревом? Ти побачиш набагато більше».
51 Потім Ісус сказав: «Щиру правду кажу вам: ви побачите розкрите небо та Божих ангелів, що піднімаються вгору і спускаються до Сина людського».+
Примітки
^ Або «богоподібним; божественним».
^ Або «незаслуженої доброти».
^ Або «на лоні Батька». Вказує на особливу прихильність.
^ Див. додаток А5.
^ Тобто прибл. 16:00.
^ Або «Раббı́».
