Євангеліє від Івана 10:1—42
10 «Щиру правду кажу вам: хто входить у кошару не через браму, а якимось іншим шляхом, той злодій і грабіжник.+
2 Хто ж входить через браму, той пастух овець.+
3 Сторож впускає його,+ і вівці слухаються його голосу.+ Він кличе всіх своїх овець на ім’я та виводить їх з кошари.
4 І, вивівши всіх, він іде попереду, а вівці — слідом за ним, оскільки знають його голос.
5 Вони ніколи не підуть за чужим, а втечуть від нього, бо не знають голосу чужих».
6 Ось таке порівняння навів Ісус, але люди не зрозуміли, що він мав на увазі.
7 Тож Ісус знову сказав: «Щиру правду кажу вам: я — брама для овець.+
8 Усі, хто приходив і видавав себе за мене,— злодії і грабіжники, але вівці їх не слухались.
9 Отже, я — брама, і, хто входить через мене, той отримає спасіння. Він увійде та вийде і знайде пасовище.+
10 Злодій приходить лише для того, аби красти, вбивати і нищити.+ А я прийшов, щоб вівці могли отримати життя і втішатися ним без кінця.
11 Я — пастир добрий.+ Добрий пастир готовий віддати за овець своє життя*.+
12 Найманий же робітник — не пастир, і вівці йому не належать. Тому коли він бачить вовка, то кидає овець і втікає, а вовк нападає на них, і вони розбігаються.
13 Це лише найманий робітник, і він не дбає про овець.
14 Я — пастир добрий. Я знаю своїх овець, а вони знають мене,+
15 так само як Батько знає мене, а я знаю Батька.+ І я віддаю своє життя* за овець.+
16 Я маю також інших овець, які не належать до цієї кошари.+ Я повинен привести їх теж. Тоді вони слухатимуться мого голосу, і буде одна отара й один пастир.+
17 Я віддаю своє життя*,+ аби знову його отримати, і саме тому Батько мене любить.+
18 Ніхто не забирає в мене життя, я віддаю його з власної волі. Я маю владу віддати його та отримати знову.+ Таку заповідь дав мені Батько».
19 Через ці слова думки юдеїв знову розділилися.+
20 Багато з них говорили: «Цей чоловік має демона, він божевільний. Чому ви взагалі його слухаєте?»
21 Інші ж казали: «Якби він мав демона, то так не говорив би. Хіба демон може відкривати очі сліпим?»
22 Якось узимку, коли в Єрусалимі відзначали Свято присвячення,
23 Ісус проходжувався в храмі Соломоновою колонадою.+
24 Юдеї зібрались навколо нього та сказали: «Скільки ще ти будеш тримати нас* в непевності? Якщо ти Христос, то скажи це прямо».
25 Ісус відповів: «Я вже вам говорив, але ви не вірите. Про мене свідчать діла, які я виконую в ім’я свого Батька.+
26 Однак ви не вірите, бо ви не мої вівці.+
27 Мої ж вівці слухаються мого голосу; я їх знаю, і вони йдуть за мною.+
28 Я даю їм вічне життя,+ і вони нізащо не загинуть. Крім того, ніхто не вирве їх з моєї руки.+
29 Ті, кого дав мені Батько, цінніші від усього іншого. І ніхто не зможе вирвати їх з руки мого Батька.+
30 Я і Батько — одне*».+
31 Тоді юдеї знову взяли каміння, щоб закидати Ісуса.
32 А він промовив до них: «Я показав вам багато добрих діл, які звелів мені робити Батько. За котре з них ви хочете побити мене камінням?»
33 Юдеї відповіли: «Ми збираємось тебе каменувати не за добре діло, а за те, що ти зневажаєш Бога,+ за те, що ти людина, а видаєш себе за бога».
34 Ісус же їх запитав: «Хіба у вашому Законі не написано: “Я сказав: «Ви боги*»”?+
35 Якщо Бог назвав “богами”+ тих, кого засуджувало його слово,— а Писання скасувати не можна,—
36 то невже мені, тому, кого Батько освятив і послав у світ, ви говорите: “Ти зневажаєш Бога”,— лише через те, що я сказав: “Я Божий Син”?+
37 Якщо я не виконую діл свого Батька, то не вірте мені.
38 Якщо ж я виконую ці діла, то, коли вже не вірите мені, повірте хоча б ділам.+ Тоді ви зрозумієте і будете знати, що Батько перебуває в єдності зі мною, а я — в єдності з Батьком».+
39 Почувши це, вони знову намагалися схопити Ісуса, але він вислизнув з їхніх рук.
40 Він знову вирушив у місцевість за Йорданом, де колись хрестив Іван,+ і там залишався.
41 До нього приходило багато людей, які говорили: «Сам Іван не виконав жодного чуда, але все, що сказав про цього чоловіка,— правда».+
42 І чимало людей у тій місцевості повірило в нього.
Примітки
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Або «наші душі».
^ Або «в єдності».
^ Або «богоподібні».
