Євангеліє від Івана 14:1—31
14 «Нехай ваші серця не тривожаться.+ Вірте в Бога+ і в мене вірте.
2 У домі мого Батька є багато осель. Якби було інакше, я б вам сказав, адже я йду приготувати вам місце.+
3 А коли піду та приготую вам місце, то повернуся й прийму вас до себе, щоб ви були там, де я.+
4 І, куди я йду, ви дорогу знаєте».
5 Тоді Хома+ сказав йому: «Господи, ми не знаємо, куди ти йдеш. Звідки нам знати туди дорогу?»
6 На це Ісус відповів: «Я — дорога,+ і правда,+ і життя.+ Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене.+
7 Якщо ви знали мене, то мали б знати і мого Батька. Відтепер ви його знаєте і бачили його».+
8 Тоді Пилип сказав йому: «Господи, покажи нам Батька, і нам цього вистачить».
9 А Ісус промовив: «Я вже стільки часу з вами, а ти, Пилипе, так і не пізнав мене? Хто бачив мене, той бачив і Батька.+ Як же ти можеш казати: “Покажи нам Батька”?
10 Хіба ти не віриш, що я перебуваю в єдності з Батьком, а Батько — в єдності зі мною?+ Те, що я вам кажу, кажу не від себе;+ це Батько, який перебуває в єдності зі мною, виконує свої діла.
11 Вірте мені, що я перебуваю в єдності з Батьком, а Батько — в єдності зі мною. Якщо не вірите мені, то вірте хоча б ділам.+
12 Щиру правду кажу вам: хто вірить у мене, той виконуватиме такі самі діла, як я, і навіть більші,+ бо я йду до Батька.+
13 І все, що тільки попросите в моє ім’я, я зроблю, щоб Батько був прославлений через Сина.+
14 Коли попросите щось в моє ім’я, я зроблю це.
15 Якщо ви любите мене, то будете виконувати мої заповіді.+
16 Я попрошу Батька, і він дасть вам іншого помічника*, який перебуватиме з вами вічно,+ —
17 дух правди,+ що його світ отримати не може, оскільки не помічає і не знає його.+ А ви цей дух знаєте, бо він перебуває з вами та у вас.
18 Я не залишу вас осиротілими*, я обов’язково до вас прийду.+
19 Ще трохи, і світ мене більше не побачить, але ви мене побачите,+ тому що я живу й ви будете жити.
20 Того дня ви зрозумієте, що я перебуваю в єдності зі своїм Батьком, ви — в єдності зі мною, а я — в єдності з вами.+
21 Хто приймає мої заповіді та виконує їх, той любить мене. А хто любить мене, того буде любити й мій Батько. І я теж любитиму його та виявлю йому себе».
22 Почувши це, Юда,+ не Іскаріо́т, сказав: «Господи, що сталося? Чому ти хочеш виявити себе лише нам, а не світові?»
23 Ісус відповів: «Якщо хтось любить мене, то буде дотримуватися моїх слів,+ і мій Батько любитиме його. Тоді ми прийдемо до нього та будемо з ним перебувати.+
24 А хто мене не любить, той моїх слів не дотримується. Слова, які ви чуєте, не мої, а Батька, який мене послав.+
25 Кажу вам усе це, поки я з вами.
26 А помічник*, святий дух, якого Батько пошле в моє ім’я, навчить вас усього і нагадає все, що я говорив.+
27 Я залишаю вам мир, свій мир,+ і даю його не так, як дає світ. Нехай ваші серця не тривожаться і не стискаються зі страху.
28 Ви чули, що я вам сказав: “Я йду від вас, але повернуся”. Якщо ви любите мене, то мали б радіти, що я йду до Батька, оскільки Батько більший від мене.+
29 Говорю вам про все тепер, перш ніж це станеться, щоб, коли станеться, ви повірили.+
30 Я вже не багато розмовлятиму з вами, бо надходить правитель цього світу,+ і він не має наді мною влади*.+
31 Але щоб світ зрозумів, що я люблю Батька, я роблю все так, як Батько наказав мені.+ Вставайте, ходімо звідси.
