Євангеліє від Івана 2:1—25
2 На третій день у Ка́ні галілейській відбувалося весілля, на якому була Ісусова мати.
2 Запросили туди також Ісуса з учнями.
3 Коли закінчилось вино, мати Ісуса звернулась до нього: «Вони більше не мають вина».
4 У відповідь Ісус промовив: «Жінко, що нам з тобою до того*? Моя година ще не прийшла».
5 Тоді його мати сказала людям, які прислуговували: «Зробіть усе, що він скаже».
6 Відповідно до юдейських правил очищення+ там було шість кам’яних посудин для води; кожна вміщала дві або три міри рідини*.
7 Ісус сказав: «Наповніть ці посудини водою». Тож їх наповнили по краї.
8 Потім він промовив: «Тепер зачерпніть трохи й подайте розпоряднику бенкету». Вони так і зробили.
9 Коли розпорядник покуштував воду, яка вже перетворилась на вино, то, не знаючи, звідки воно взялося (хоча слуги, які набирали воду, знали), покликав нареченого
10 і сказав: «Спочатку завжди подають добре вино, а коли люди сп’яніють,— гірше. Ти ж добре вино тримав досі».
11 Те, що Ісус вчинив у Ка́ні галілейській, стало початком його чуд. Цим він виявив свою славу,+ і учні повірили в нього.
12 Після цього він разом зі своєю матір’ю, братами+ та учнями пішов до Капернау́ма,+ але там вони пробули недовго.
13 Коли ж наближалась юдейська Пасха,+ Ісус пішов до Єрусалима.
14 У храмі він побачив людей, які продавали биків, овець і голубів;+ побачив він і тих, хто сидів та розмінював гроші.
15 Тож Ісус зробив собі бич з мотузок і повиганяв з храму їх усіх разом з вівцями й биками, а міняльникам грошей порозсипав монети та поперекидав столи.+
16 Тим же, хто торгував голубами, він наказав: «Заберіть усе це звідси! Досить робити з дому мого Батька дім торгівлі*!»+
17 Тоді його учні пригадали, що написано: «Ревність до твого дому буде з’їдати мене».+
18 На це юдеї сказали Ісусу: «Який знак ти можеш показати+ на доказ того, що маєш право так поводитись?»
19 Ісус відповів їм: «Зруйнуйте цей храм, і я за три дні його відбудую».+
20 Тоді юдеї вигукнули: «Цей храм будували 46 років, а ти відбудуєш його всього за три дні?»
21 Однак, говорячи про храм, він мав на увазі своє тіло.+
22 Коли ж Ісус воскрес з мертвих, учні пригадали, що він говорив їм про це,+ і повірили в Писання та в його слова.
23 Коли Ісус був в Єрусалимі під час Пасхи, багато людей, побачивши його чуда, повірили в його ім’я.
24 Проте він не до кінця довірявся цим людям, оскільки знав їх усіх
25 і не потребував, щоб хтось свідчив йому про людину, бо сам бачив серце кожного.+
Примітки
^ Букв. «що мені й тобі, жінко?» Це фразеологічний зворот, який виражає незгоду. Тут звертання «жінко» не виражає зневаги.
^ Очевидно, мірою рідини був бат, який дорівнював 22 л. Див. додаток Б14.
^ Або «базар; місце для комерційних справ».
