Євангеліє від Івана 7:1—52
7 Після цього Ісус далі подорожував* Галілеєю. Він не хотів іти в Юдею, бо юдеї шукали нагоди його вбити.+
2 Тим часом наближалося юдейське Свято наметів.+
3 Тож брати Ісуса+ сказали йому: «Піди в Юдею, щоб і твої учні бачили, які діла ти виконуєш,
4 адже, хто хоче бути відомим, той нічого не робить потай. І якщо ти виконуєш такі діла, то покажи себе світові».
5 Насправді ж його брати не вірили в нього.+
6 Тоді Ісус промовив до них: «Для мене час ще не настав,+ вам же підійде будь-який час.
7 Світ не має підстав вас ненавидіти, він ненавидить мене, бо я свідчу, що його вчинки лихі.+
8 Ідіть на свято самі, а я поки що туди не піду, оскільки для мене час ще не настав».+
9 Сказавши це, він залишився в Галілеї.
10 Потім, коли його брати вирушили на свято, він теж пішов, але так, щоб про це ніхто не знав.
11 Юдеї шукали його на святі, розпитуючи: «Де ж той чоловік?»
12 І люди багато говорили про нього, але потай. Одні казали: «Він добра людина», а інші: «Ні, недобра, він вводить в оману народ».+
13 Проте через страх перед юдеями ніхто так і не наважувався говорити про нього відкрито.+
14 А коли половина свята вже минула, Ісус прийшов у храм і почав навчати народ.
15 Юдеї ж дивувалися, говорячи: «Звідки цей чоловік так добре знає Писання,+ якщо не навчався у школах*?»+
16 Ісус на це відповів: «Те, чого я навчаю, походить не від мене, а від того, хто мене послав.+
17 Якщо хтось хоче виконувати Божу волю, то він знатиме, від Бога це вчення+ чи я говорю сам від себе.
18 Хто говорить від себе, той шукає власної слави, а хто шукає слави для того, хто його послав,+ той правдивий, і в ньому немає неправедності.
19 Хіба Мойсей не дав вам Закон?+ Проте жоден з вас не слухається Закону. Чому ж ви хочете мене вбити?»+
20 Почувши це, натовп вигукнув: «Ти маєш демона! Хто хоче тебе вбити?»
21 А Ісус сказав: «Один мій вчинок здивував вас усіх,
22 але подумайте: Мойсей дав вам закон про обрı́зання,+ — хоча, по суті, він не від Мойсея, а ще від прабатьків,+ — і ви дотримуєтесь цього закону навіть у суботу.
23 Тож, якщо людині роблять обрı́зання в суботу, щоб не порушувати Закон Мойсея, чому ви лютуєте через те, що в суботу я повністю зцілив чоловіка?+
24 Перестаньте судити поверхово*, а судіть праведно».+
25 Тоді декотрі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той чоловік, якого хочуть убити?+
26 Він же відкрито розмовляє з людьми, і ніхто йому нічого не каже. Невже начальники і справді переконались, що він Христос?
27 Ми знаємо, звідки він родом,+ а коли прийде Христос, ніхто не буде знати, звідки він».
28 Тоді Ісус, навчаючи в храмі, голосно промовив: «Ви знаєте і мене, і звідки я родом. Я не прийшов від себе самого,+ і той, хто мене послав, дійсно існує, але ви його не знаєте.+
29 Я ж його знаю,+ бо прийшов від нього, він сам мене послав».
30 І вони шукали нагоди його схопити,+ але ніхто цього не зробив, оскільки його година ще не прийшла.+
31 Проте багато людей з народу повірили в нього+ і говорили: «Коли прийде Христос, хіба він виконає більше чуд, ніж цей чоловік?»
32 А коли фарисеї та старші священики почули, що́ люди говорять про Ісуса, то послали охоронців схопити* його.
33 Тоді Ісус сказав: «Я ще трохи побуду з вами, а потім піду до того, хто мене послав.+
34 Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете».+
35 Тож юдеї почали говорити між собою: «Куди цей чоловік збирається піти, що ми не знайдемо його? Невже він збирається піти до юдеїв, розпорошених серед греків, і навчати греків?
36 Що означають його слова: “Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете”?»
37 Коли надійшов останній, найважливіший день свята,+ Ісус встав і вигукнув: «Хто спраглий, нехай прийде до мене і п’є!+
38 На тому, хто вірить у мене, сповняться такі слова з Писання: “З його нутра потечуть потоки живої води”».+
39 Він говорив про дух, який невдовзі мали отримати ті, хто повірив у нього. На той час вони ще не отримали духу,+ оскільки Ісус ще не прославився.+
40 Почувши це, дехто з народу казав: «Це справді Пророк».+
41 А інші говорили: «Він — Христос»,+ хоча були й ті, що запитували: «Невже Христос прийде з Галілеї?+
42 Хіба в Писанні не сказано, що Христос має бути Давидовим потомком+ і походити з Віфлеєма+ — села, де жив Давид?»+
43 Тож через Ісуса думки людей розділилися.
44 Дехто з народу навіть хотів схопити* Ісуса, але ніхто так і не зробив цього.
45 Коли охоронці повернулись до старших священиків і фарисеїв, ті запитали: «Чому ви його не привели?»
46 На це охоронці відповіли: «Ми ще ніколи не бачили людини, яка б говорила так, як він».+
47 Фарисеї ж запитали: «Невже і вас ввели в оману?
48 Хіба не бачите, що ніхто з начальників та фарисеїв не повірив у нього?+
49 А ці люди взагалі не знають Закону, вони про́кляті».
50 Тоді Никоди́м, який колись таємно приходив до Ісуса і сам був фарисеєм, промовив:
51 «Хіба за нашим Законом можна судити людину, якщо не вислухати її і не дізнатися, чим вона займається?»+
52 Йому ж відповіли: «Ти що, теж із Галілеї? Досліди Писання — і переконаєшся, що жоден пророк не може прийти з Галілеї*».
Примітки
^ Або «ходив».
^ Тобто рабинських школах.
^ Або «за зовнішністю».
^ Або «арештувати».
^ Або «арештувати».
^ Кілька достовірних стародавніх рукописів не містять уривка від 53-го вірша 7-го розділу до 11-го вірша 8-го розділу.
