Книга Ісаї 17:1—14
17 Присуд Дамаску:+
«Дивіться! Дамаск уже не буде містом,він перетвориться на купу руїн.+
2 Запустіють міста Арое́ра,+стануть пристановищем для стад.
Вони лежатимуть там, і ніхто не буде їх лякати.
3 У Єфре́мі вже не буде укріплених міст,+а в Дамаску — царства.+
Слава мешканців Сирії, які врятуються, зникне,як слава ізраїльтян*»,— говорить Єгова, Бог військ.
4 «Того дня слава Якова потьмянієі його здорове тіло* змарніє.
5 Буде так, як буває тоді, коли жнець жне збіжжяі збирає рукою колосся,як буває тоді, коли визбирують колоски в долині Рефаї́мів.+
6 І залишиться від Якова тільки останок,як це буває після оббивання оливкового дерева:
лише дві-три стиглі оливки на найвищій гілці,лише чотири-п’ять на родючій галузці»,+ — говорить Єгова, Бог Ізра́їлів.
7 У той день людина піднесе очі на свого Творця, дивитиметься на Святого Ізра́їлевого.
8 Не буде вона підносити очі на жертовники,+ на діло рук своїх,+ і не дивитиметься на те, що зробили пальці її,— ні на священні палі*, ні на курильниці для фіміаму.
9 Тоді її укріплені міста будуть як покинуті поселення в лісі,+вони стануть мов галузка, котру полишили перед ізраїльтянами;і буде там пустище.
10 Бо забув ти Бога,+ який давав тобі спасіння,і Скелю+ твердині твоєї не пам’ятав.
Тому ти вирощуєш розкішні* садиі насаджуєш у них пагони чужинця*.
11 Того дня ти старанно обгородиш свої садиі проростиш вранці своє насіння,але врожай зникне в день недуги і невгамовного болю.+
12 Слухайте! Розхвилювалися численні народи,шумлять вони, наче море бурхливе.
Шумлять народи,вони ревуть, наче могутні води!
13 Народи будуть гуркотіти, неначе води бурхливі.
Він докорить їм, і далеко вони повтікають,буде гнати їх, як вітер жене полову на горах,як буревій вихром несе будяк*.
14 Увечері їх проймає жах,і до світанку їх уже немає.
Така частка тих, хто нас грабує,така доля тих, хто нас обдирає.
Примітки
^ Букв. «синів Ізра́їля».
^ Букв. «жир його тіла».
^ Або «приємні».
^ Або «чужого бога».
^ Або «перекотиполе».
