Книга Ісаї 22:1—25

  • Присуд долині Видіння (1–14)

  • Еліяким замінить управителя Шевну (15–25)

    • Символічний кілок (23–25)

22  Присуд долині Видіння*.+ Що з тобою? Чому всі твої мешканці повиходили на дахи?   Ти все шуміло,місто гомінке й радісне. Убиті твої загинули не від мечаі полягли не в битві.+   Твої жорстокі правителі повтікали разом,+але їх узяли в полон без пострілу з лука. Усіх, кого знайшли, полонили,+хоч далеко вони повтікали.   Тому я сказав: «Відверніть свої очі від мене,і я гірко запла́чу.+ Дочка* мого народу спустошена;+не намагайтесь потішити мене.   Бо в долині Видіннянастав день замішання, день поразки і сум’яття,+який прийшов від Всевладного Господа Єгови, Бога військ. Валять мури,+і крик здіймається до гори.   Ела́м+ бере сагайдака,бойові колісниці та коней*,а Кір+ оголює* щита.   Твої найкращі долининаповняться бойовими колісницями,при брамі вишикують коней*,   і заслону* Юди буде знято. Того дня ти будеш дивитися на склад зброї, що в Домі з ліва́нського лісу.+  І в мурі Давидового міста ви побачите багато проломів.+ Ви збиратимете воду в нижньому ставку+ 10  і будете рахувати і руйнувати доми в Єрусалимі, щоб укріпити мури. 11  Також ви зробите між двома мурами водозбір для води зі старого ставка, а на Величного Бога, який це вчинив, не будете дивитись і не будете бачити того, хто ще в давні часи це постановив. 12  У той день Всевладний Господь Єгова, Бог військ,накаже людям плакати, ридати,+поголити голови та одягти мішковину. 13  Але вони радіють і веселяться,ріжуть велику худобу й овець,їдять м’ясо, п’ють вино+ і кажуть: “Їжмо та пиймо, бо завтра помремо”».+ 14  Тоді Єгова, Бог військ, виявив мені: «Так говорить Всевладний Господь Єгова, Бог військ: “Не прощу вам цієї провини, аж доки не помрете”».+ 15  Далі Всевладний Господь Єгова, Бог військ, звелів: «Піди до того управителя, до Ше́вни,+ який наглядає за царським домом*, і скажи: 16  “Чи тобі тут щось належить? Чи є тут хтось твій? Чому ж ти висік тут собі гробницю?” Адже на узвишші він висікає її, у скелі видовбує місце спочинку*. 17  “Чоловіче! Єгова з усієї сили схопить тебе і жбурне додолу, 18  туго скрутить тебе і покотить, ніби м’яч, по просторому краю. Там ти й помреш, і твої розкішні колісниці будуть ганьбою для дому твого пана. 19  Я скину тебе з твого місця й усуну з твоєї посади. 20  Того дня я покличу свого слугу Еліяки́ма,+ Хілкı́їного сина, 21  одягну його у твоє вбрання і поясом твоїм міцно підпережу його.+ Твою владу* я віддам у його руки, і стане він батьком для мешканців Єрусалима і для Юдиних нащадків. 22  На його плече я покладу ключ від Давидового дому.+ І, коли він відчинить, ніхто не зачинить, а коли зачинить, ніхто не відчинить. 23  Увіб’ю його, як вбивають кілок у тверде місце. Стане він престолом слави для дому свого батька. 24  І повісять на ньому всю славу* дому його батька: нащадків і потомків* — усі малі посудини, усі чаші та великі дзбани. 25  У той день,— каже Єгова, Бог військ,— буде вирвано кілок, вбитий у тверде місце.+ Його зрубають, і він упаде, а все, що висіло на ньому, розіб’ється, бо так сказав Єгова”».

Примітки

Очевидно, йдеться про Єрусалим.
Поетичне уособлення; можливо, для вираження жалю або співчуття.
Або «вершників».
Або «готує».
Або «вершників».
Або «захист».
Або «палацом».
Букв. «помешкання».
Або «правління».
Букв. «вагу».
Або «паростки».