Книга Ісаї 30:1—33

  • Допомога від Єгипту марна (1–7)

  • Народ відкидає пророчу звістку (8–14)

  • У довір’ї — сила (15–17)

  • Єгова виявляє ласку своєму народу (18–26)

    • Єгова — Величний Учитель (20)

    • «Ось та дорога» (21)

  • Єгова виконує свій присуд над Ассирією (27–33)

30  «Горе впертим синам,+ — говорить Єгова,—тим, хто хоче здійснити намір, але не мій,+тим, хто хоче укласти союз*, але без мого духу,і так збільшує свій гріх.   Не порадившись зі мною*,+ вони йдуть до Єгипту,+щоб шукати захисту у фараона*і сховку в тіні Єгипту.   Ви засоромитесь через те, що шукали захисту у фараона,і будете принижені через те, що шукали сховку в тіні Єгипту.+   Бо князі прийшли в Цоа́н,+а посланці дістались до Хане́су.   Всі вони засоромлятьсячерез народ, від якого їм немає користі,немає ні допомоги, ні пожитку,а тільки сором і ганьба».+  Присуд тваринам з півдня. Краєм нещастя та утиску,де водиться лев, рикаючий лев,гадюка та летюча вогняна змія*,люди везуть своє багатство на спинах осліві свої запаси — на горбах верблюдів. Але народу від цього не буде жодної користі.   Бо допомога від Єгипту — марна і даремна.+ Тому я назвав його «Раха́в+ — той, що не зрушиться з місця».   «Отож піди, напиши це при них на таблиціі запиши в книгу,+щоб воно залишилося на майбутнєі було свідченням повіки.+   Бо це бунтівний народ,+ обманщики,+сини, які не хочуть чути закон* Єгови.+ 10  Вони говорять до тих, що отримують видіння: “Облиште свої видіння”,—і до пророків: “Не пророкуйте правди про нас,+а говоріть щось улесливе*, передрікайте щось оманливе.+ 11  Зійдіть з дороги, зверніть зі шляху. Більше не нагадуйте нам про Святого Ізра́їлевого”».+ 12  Тому так говорить Святий Ізра́їлів: «Через те що ви відкидаєте моє слово,+покладаєтесь на підступність та обмані шукаєте в цьому опори,+ 13  ваша провина стане для вас мов пошкоджений мур,високий мур, який викривився і от-от упаде,упаде зненацька, в одну мить. 14  І розіб’ють його, як великий глиняний дзбан,потовчуть на дрізки. Не знайдеться навіть черепка, щоб вигребти вуглину з вогнищачи зачерпнути з калюжі* води». 15  Так говорить Всевладний Господь Єгова, Святий Ізра́їлів: «Якщо повернетесь до мене і зберігатимете спокій, то врятуєтесь. Не тривожтеся та виявляйте довір’я, бо в цьому буде ваша сила».+ Але ви не захотіли.+ 16  Ви сказали: «Ні, на конях ми втечемо!» Тому й будете втікати. «На конях швидких поскачемо!»+ Тому й швидко за вами гнатися будуть.+ 17  Від погрозливого крику однієї людини тремтітиме тисяча,+і від крику п’ятьох ви втікатимете,доки вас не залишиться так мало, що ви будете як щогла на вершині гори,як знак на пагорбі.+ 18  Але Єгова терпеливо чекає*, щоб виявити вам ласку,+він встане, щоб змилосердитися над вами.+ Бо Єгова — Бог справедливості.+ Щасливі всі, хто на нього покладає свої сподівання*.+ 19  Коли народ мешкатиме на Сіоні, у Єрусалимі,+ ти не будеш плакати.+ Він неодмінно виявить тобі ласку, почувши твій крик про допомогу. Він відповість тобі, як тільки почує.+ 20  Хоч Єгова і зробить так, що утиск буде вам хлібом, а гноблення — водою,+ проте ваш Величний Учитель більше не буде ховатися, і ваші очі будуть бачити вашого Величного Учителя.+ 21  І ваші вуха чутимуть слово, що лунатиме позад вас, якщо ви зійдете праворуч чи ліворуч: «Ось та дорога,+ ідіть нею».+ 22  І ви опоганите срібне покриття своїх різьблених божків та золото, що вкриває ваші статуї з металу*.+ Ви повикидаєте їх наче поплямлену менструальною кров’ю білизну і скажете: «Геть*+ 23  Бог пошле дощ на насіння, яким ти засіваєш землю,+ і вона дасть у достатку поживного* хліба.+ У той день твоя худоба буде пастись на просторому пасовищі.+ 24  Тоді воли й осли, які обробляють землю, їстимуть корм, приправлений щавлем, провіяний лопатою та вилами. 25  А в день великого кровопролиття, коли впадуть башти, на кожній високій горі та на кожному пагорбі будуть потоки і струмки.+ 26  Коли ж Єгова перев’яже поранення* свого народу+ та зцілить тяжку рану, якої він завдав,+ то повний місяць світитиме, мов яскраве сонце, а світло сонця буде всемеро яскравішим+ — як світло сімох днів. 27  Ось Єгова* йде здалека у темних хмарах,і гнів його палає. Уста його повні осуду,язик же його — мов нищівний вогонь.+ 28  Його дух* — мов потік, що виходить з берегів і сягає аж до шиї. Він просіє народи через решето згуби*,вкладе їм у рот вудила,+ щоб вони збочили зі шляху. 29  А ви заспіваєте пісню, яку співаєте в ніч,коли готуєтесь* до свята.+ І серце ваше радітиме,немов серце того, хто йде з флейтою*на гору Єгови, до Скелі Ізра́їлевої.+ 30  У лютому гніві,+ у полум’ї нищівного вогню,+у зливі,+ бурі та граді+Єгова дасть почути свій величний голос+і дасть побачити, як його рука завдає удару.+ 31  Від голосу Єгови Ассирію охопить жах.+ Бог ударить її своєю палицею.+ 32  Щоразу, коли Єгова буде замахуватись своєю каральною палицею,щоб бити Ассирію, звучатимуть бубни й арфи.+ І він буде воювати проти неї,погрозливо розмахуючи зброєю.+ 33  Бо для неї вже приготовлений Тофе́т*,+приготовлений він і для царя.+ Бог зробив вогнище в ямі глибокій і широкій. Дров багато, і палає сильний вогонь. Подих Єгови, мов сірчаний потік,запалить усе це.

Примітки

Букв. «виливає приношення», очевидно, щоб укласти договір.
Букв. «у твердині фараона».
Або «не спитавши моїх уст».
Або «прудка отруйна змія».
Або «навчання».
Букв. «гладеньке».
Або, можливо, «водозбору».
Або «покладає сподівання».
Або «палко чекає».
Або «литі статуї».
Або, можливо, «скажете, що це бруд».
Букв. «жирного і добре змащеного олією».
Або «перелом».
Букв. «ім’я Єгови».
Букв. «решето нікчемності».
Або «подих».
Або «освячуєтеся».
Або «під звук флейти».
«Тофе́т» — місце спалення; тут це слово вживається як символ знищення.