Книга Ісаї 37:1—38
37 Щойно цар Єзекı́я почув ті слова, він роздер свої шати, одягнув мішковину і пішов у дім Єгови.+
2 Потім він послав наглядача царського дому* Еліяки́ма, царського писаря Ше́вну і старших священиків — усі вони були одягнені в мішковину — до пророка Ісаї,+ сина Амо́ца.
3 І сказали вони йому: «Так говорить Єзекı́я: “Це день нещастя, докору* й ганьби, бо діти мають ось-ось народитися*, а родити немає сили.+
4 Може, твій Бог Єгова почує слова равша́ка, якого цар Ассирії, його пан, послав, щоб насміхатися над живим Богом.+ Твій Бог Єгова почує і покарає його за ті слова. Тож помолись+ за тих, хто ще залишився”».+
5 Отже, слуги царя Єзекı́ї прийшли до Ісаї,+
6 і він їм відповів: «Передайте своєму панові: “Так каже Єгова: «Не бійся+ тих слів, якими слуги ассирійського царя+ зневажали мене.
7 Я вкладу в його розум думку*, і він почує звістку і піде назад у свій край.+ Я зроблю так, що він загине від меча у своїй же землі»”».+
8 Згодом равша́к почув, що ассирійський цар відступив від Лахı́ша. Коли ж равша́к повернувся до царя, той уже воював з Лı́вною.+
9 І донесли царю, що на нього йде війною Тірга́ка, цар Ефіопії. Тож він знову відрядив до Єзекı́ї посланців,+ сказавши їм:
10 «Ось що ви маєте передати Єзекı́ї, цареві Юди: “Хай твій Бог, на якого ти покладаєшся, не обманює тебе, обіцяючи: «Єрусалим не буде відданий у руки ассирійського царя».+
11 Хіба ти не чув, що́ царі Ассирії зробили з усіма тими землями? Не чув, як вони спустошили їх?+ А ти думаєш врятуватися?
12 Чи ти чув про народи, які були знищені моїми прабатьками?+ Хіба їхні боги врятували їх? Хіба врятувались Гоза́н, Хара́н,+ Реце́ф і народ Еде́му, що був у Тель-Асса́рі?
13 Де цар Хама́та, цар Арпа́да і цар Сефарваї́ма?+ Де цар Ге́ни та цар І́вви?”»
14 Єзекı́я взяв листи з рук посланців, прочитав їх, а тоді пішов у дім Єгови і розгорнув їх* перед Єговою.+
15 І почав він молитися до Єгови:+
16 «Єгово, Боже військ,+ Боже Ізра́їля, що сидиш на престолі над* херувимами! Лише ти правдивий Бог усіх царств землі, і ти створив небеса й землю.
17 Прихили своє вухо, Єгово, і почуй!+ Відкрий свої очі, Єгово, і побач!+ Почуй усі слова Сінаххерı́ба, якими він звелів насміхатися з тебе, живого Бога.+
18 Єгово, царі Ассирії справді спустошили всі землі+ і навіть свій край.
19 Богів тих земель вони повкидали до вогню,+ бо це були не боги, а витвір людських рук,+ дерево та камінь, тому їх і змогли понищити.
20 Тепер же, Єгово, Боже наш, врятуй нас з його руки, щоб усі царства землі знали: тільки ти, Єгово, є Богом».+
21 Тоді Ісая, син Амо́ца, передав Єзекı́ї такі слова: «Ось що каже Єгова, Бог Ізра́їлів: “Ти молився до мене про ассирійського царя Сінаххерı́ба,+
22 тож послухай слово Єгови про нього:
«Зневажає тебе дівчина, сіонська дочка, глузує вона з тебе.
Над тобою дочка Єрусалима хитає головою.
23 Над ким ти насміхаєшся+ і кого зневажаєш?
На кого піднімаєш голос+і на кого дивишся з погордою?
На Святого Ізра́їлевого?!+
24 Через своїх слуг насміхаєшся з Єгови+ і кажеш:
“Зі своїми численними колісницямия зійду на найвищі гори,+доберусь до найвіддаленіших околиць Ліва́ну!
Позрубую його величні кедри, його найкращі ялівці!
Я вийду на його найвищу вершину, увійду в його найгустіші ліси!
25 Я буду копати криниці і пити воду.
Ногами своїми повисушую всі єгипетські потоки*”.
26 Хіба ти не чув? Ще віддавна я це постановив*.
Ще в минулі дні я це задумав*,+а тепер здійсню.+
Ти спустошиш укріплені міста і обернеш їх на руїни.+
27 Жителі їхні будуть безсилими,вони злякаються і засоромляться.
Стануть вони мов трава, мов зелена билинка,мов трава на дахах, яку обпалює східний вітер.
28 Я добре знаю все, що ти робиш: коли сидиш, коли виходиш і коли повертаєшся,+знаю також, коли ти лютуєш на мене.+
29 Адже я чув про твою лють проти мене,+ і твоє ричання дійшло до моїх вух.+
Тож у ніс тобі я встромлю гак і у твій рот вкладу вудила,+а тоді відведу тебе назад тим шляхом, яким ти прийшов».
30 Тобі* ж я дам знак: цього року ви будете їсти те, що виросте саме*, на другий рік — збіжжя, яке зійде на тому ж місці, а на третій рік засієте зерно і зберете врожай, засадите виноградники і будете споживати їхні плоди.+
31 Ті з племені Юди, що вціліють, ті, що залишаться,+ пустять коріння і принесуть плоди.
32 Бо з Єрусалима вийде останок і з гори Сіон — ті, хто вціліє.+ Ревність Єгови, Бога військ, здійснить це”.+
33 Отже, так каже Єгова про ассирійського царя:+
“Не ввійде він до цього міста+і не випустить там стріли,не стане проти нього зі щитомі не насипле валу.+
34 Яким шляхом він прийшов, таким і повернеться,він не увійде до цього міста,— каже Єгова.—
35 Я оборонятиму це місто+ і врятую його заради себе+і заради мого слуги, Давида”».+
36 Тоді вийшов ангел Єгови і вбив в ассирійському таборі 185 000 воїнів. І на світанку люди побачили, що всі воїни лежать мертві.+
37 Тож ассирійський цар Сінаххерı́б відступив, повернувся в Ніне́вію+ і залишився там.+
38 Коли ж він вклонявся у домі* свого бога Нісро́ха, то його сини, Адраммеле́х і Шареце́р, вбили його мечем,+ а тоді втекли до краю Арара́т.+ І замість Сінаххерı́ба зацарював його син Еса́р-Хаддо́н.+
Примітки
^ Або «палацу».
^ Або «образи».
^ Букв. «підійшли до виходу з утроби».
^ Букв. «в нього дух».
^ Букв. «це».
^ Або, можливо, «між».
^ Або «канали Нілу».
^ Букв. «зробив».
^ Або «сформував».
^ Або «виросте з розсипаних зерен».
^ Тобто Єзекı́ї.
^ Або «храмі».
