Книга Ісаї 38:1—22

  • Хвороба Єзекії і його одужання (1–22)

    • Пісня вдячності (10–20)

38  У ті дні Єзекı́я захворів і був при смерті.+ Тож до нього прийшов пророк Ісая,+ син Амо́ца, і сказав: «Так говорить Єгова: “Дай останні настанови своїм домашнім, бо ти не одужаєш, ти помреш”».+  Почувши це, Єзекı́я повернувся обличчям до стіни і почав молитися до Єгови:  «Благаю тебе, Єгово, пригадай,+ будь ласка, що я вірно тобі служив* і серце моє було повністю віддане тобі.+ Я робив те, що було приємне у твоїх очах». І Єзекı́я гірко заплакав.  Тоді Ісая почув слово Єгови:  «Повернися і скажи Єзекı́ї:+ “Так говорить Єгова, Бог твого прабатька Давида: «Я почув твою молитву+ і побачив твої сльози.+ Ось я додаю до твого життя* ще 15 років.+  І я визволю тебе з руки ассирійського царя, а це місто захищу та врятую.+  Ось тобі знак від Єгови, яким Єгова запевняє, що виконає своє слово:+  я зроблю так, що тінь, яка під час руху сонця спустилась по сходах* Аха́за, повернеться на 10 сходинок назад»”».+ І тінь пересунулась назад на 10 сходинок.  Ось що написав Єзекı́я, цар Юди, після того як захворів і видужав від своєї хвороби: 10  «Сказав я: “У розквіті літ моїхувійду до брам могили*і буду позбавлений решти своїх років”. 11  Я сказав: “Не побачу Яг*, не побачу Яг у краю живих.+ Не бачитиму більше людей,коли буду серед мешканців краю небуття. 12  Моя оселя — мов пастуший намет,який зняли з місця і забрали геть.+ Я життя своє звинув, як ткач тканину. Він відтинає мене, як нитки основи. З ранку до ночі ти мене губиш.+ 13  Я заспокоюю себе аж до ранку. Він, немов лев, трощить усі кості мої. З ранку до ночі ти мене губиш.+ 14  Я скиглю, мов стриж, мов той дрізд*,+і стогну, неначе голуб.+ Мої очі втомилися дивитись угору.+ Єгово, мені дуже тяжко! Будь моєю опорою*!+ 15  Що я можу сказати? Він сказав мені — і так зробив. Через біль свій глибокий*я покірно* ходитиму усі роки свого життя. 16  Єгово, завдяки цьому* живуть люди,завдяки цьому і я дихаю*. Ти мене зцілиш і збережеш мені життя.+ 17  Замість спокою я мав лише гіркоту,але ти полюбив мене*і зберіг від ями погибелі.+ Усі гріхи мої ти кинув собі за спину*.+ 18  Бо могила* не може тебе прославляти,+смерть не може тебе вихваляти.+ Ті, хто йде до ями, не можуть надіятись на твою вірність.+ 19  Живий, тільки живий може тебе прославляти,як і я сьогодні. Батько може навчати своїх синів про твою вірність.+ 20  Єгово, врятуй мене! На струнах ми будемо грати і співати мої пісні+у домі Єгови усі дні свого життя”».+ 21  І сказав Ісая: «Візьміть сухих пресованих фіг, прикладіть до чиряка, і тоді Єзекı́я видужає».+ 22  А Єзекı́я запитав: «Який буде знак, що я зможу піти в дім Єгови?»+

Примітки

Букв. «ходив перед тобою».
Букв. «днів».
Можливо, ці сходи використовувалися для визначення часу і були чимось на зразок сонячного годинника.
Або «шео́лу», тобто спільної могили людства. Див. глосарій.
Яг — скорочена форма імені Єгова.
Букв. «будь моєю запорукою».
Або, можливо, «журавель».
Або «гіркоту своєї душі».
Або «з серйозністю».
Тобто завдяки Божим словам і вчинкам.
Або «в цьому життя мого духу».
Або «мою душу».
Або «забрав усі мої гріхи з-перед своїх очей».
Або «шео́л», тобто спільна могила людства. Див. глосарій.