Книга Ісаї 41:1—29
41 «Слухайте мовчки мене*, острови!
І хай народи відновлять свою силу,хай підійдуть та заговорять.+
Станьмо разом на суд.
2 Хто підняв того, що зі сходу*?+
Хто, спонуканий праведністю, покликав його до себе*,аби віддати йому народиі підкорити царів?+
Хто мечем його обертає їх на порох,луком його обертає їх на розвіяну вітром солому?
3 Він переслідує їх, ідучи безперешкодношляхом, яким раніше не ходив.
4 Хто діяв і зробив це?
Хто дав початок поколінням?
Я, Єгова,— Перший.+
І для останніх поколінь я буду той самий».+
5 Острови злякались того, що побачили.
Кінці землі затремтіли.
Зібралися вони — виступають.
6 Кожен допомагає своєму товаришуі говорить своєму братові: «Будь сильний!»
7 Майстер зміцнює золотаря,+а той, хто вигладжує метал молотом,зміцнює того, хто кує на ковадлі.
Він каже про спайку: «Добра робота!»
Потім ідола прибивають цвяхами, щоб не падав.
8 «А ти, Ізра́їлю,— мій слуга.+
Я вибрав тебе, Якове,+ти — потомство* мого друга Авраама.+
9 Привів я тебе з кінців землі,+покликав з далеких країві сказав тобі: “Ти мій слуга,+я вибрав тебе, я тебе не відкинув.+
10 Не бійся, бо я з тобою.+
Не тривожся, бо я — твій Бог.+
Зміцню я тебе й допоможу тобі.+
Я буду підтримувати тебе правою рукою праведності”.
11 Усі, хто розпалюється гнівом на тебе, будуть засоромлені і принижені.+
Ті, хто воює з тобою, стануть нічим і загинуть.+
12 Ти шукатимеш своїх противників, але не знайдеш.
Ті, що воюють проти тебе, стануть нічим, ніби їх не існує.+
13 Бо я, твій Бог Єгова, тримаю тебе за праву рукуі кажу: “Не бійся, я допоможу тобі”.+
14 Не лякайся, хробаче* Якове,+народе Ізра́їля, я допоможу тобі,— говорить Єгова, твій Викупник,+ Святий Ізра́їлів.—
15 Я зробив тебе молотильною дошкою,+новим зубчастим знаряддям для молотьби.
Ти потопчеш і розчавиш гори,а пагорби перетвориш на полову.
16 Ти перевієш їх,а вітер віднесе їх геть,буря розпорошить.
Ти радітимеш Єговою,+будеш хвалитися Святим Ізра́їлевим.+
17 Нужденні та бідні шукають води, але її немає.
Від спраги у них пересох язик.+
Я, Єгова, дам їм відповідь.+
Я, Бог Ізра́їлів, їх не покину.+
18 Я пущу річки на лисих горбах+і відкрию джерела посеред рівнин.+
Оберну пустелю на ставки, порослі очеретом,а безводний край — на водні джерела.+
19 Засаджу пустелю кедром,акацією, миртом та сосною.+
На пустельній рівнині вирощу разом ялівець,ясен і кипарис.+
20 Тоді всі люди побачать і дізнаються,звернуть увагу та зрозуміють,що це зробила рука Єгови,це вчинив Святий Ізра́їлів».+
21 «Представте свою справу на суд»,— каже Єгова.
«Наведіть свої докази,— говорить Цар Яковів.—
22 Наведіть докази і скажіть нам, що станеться.
Розкажіть про минулі* події,щоб ми задумалися над ними* і збагнули їхній кінець.
Або повідомте нам, що буде далі.+
23 Скажіть, що станеться в майбутньому,і тоді ми зрозуміємо, що ви боги.+
Зробіть бодай щось — чи добро, чи зло,і ми всі побачимо це й будемо приголомшені.+
24 Але ви — ніщо,ви ні до чого не здатні.+
І гидкий той, хто вас вибирає.+
25 Я підняв чоловіка з півночі, і він прийде,+той, що зі сходу*,+ той, хто буде кликати моє ім’я.
Він потопче правителів*, наче глину,+як гончар, що місить вогку глину.
26 Хто сказав про це від початку, аби ми знали,і сповістив від минулих часів, щоб ми могли сказати: “Це правда”?+
Ніхто нічого не звістив!
Ніхто не оголосив!
Ніхто від вас нічого не чув!»+
27 Я перший сказав Сіону: «Ось що має статися!»+
В Єрусалим я пошлю того, хто звістить добру новину.+
28 Я вдивлявся, але нікого не бачив.
Ніхто з них не давав поради.
Я розпитував їх, щоб вони відповіли.
29 Бо всі вони омана*,їхні діла — ніщо,а їхні ідоли з металу* — то вітер і порожнеча.+
Примітки
^ Або «мовчіть переді мною».
^ Або «сходу сонця».
^ Букв. «до своїх ніг»; тобто служити Йому.
^ Букв. «насіння».
^ Тобто беззахисний і принижений.
^ Букв. «перші».
^ Або «прийняли до серця».
^ Або «сходу сонця».
^ Або «місцевих урядників».
^ Або «те, що не існує».
^ Або «литі статуї».
