Книга Ісаї 57:1—21
57 Праведний загинув,але ніхто не бере цього собі до серця.
Віддані люди забрані*,+і ніхто не усвідомлює, що праведний забранийчерез* лихо.
2 Він заспокоюється.
Кожен, хто ходить у праведності, спочине на своєму ложі*.
3 «А ви, сини чарівниці,діти перелюбника і повії,підійдіть сюди!
4 З кого ви так глузуєте?
На кого ви роззявляєте рота, кому показуєте язика?
Хіба не ви — діти переступу,діти брехні?+
5 Хіба не ви розпалюєтесь похіттю серед великих дерев,+під кожним розлогим деревом,+і вбиваєте дітей у долинах*,+у скельних розколинах?
6 Твоя частка — гладкі камені в долині*.+
Вони — твій жереб.
Ти приносиш їм виливні жертви і складаєш дари.+
Думаєш, я буду цим задоволений*?
7 На високій, на піднесеній горі ти поставила своє ложе.+
Ти ходила туди, щоб приносити жертви.+
8 За дверима й одвірками ти поставила пам’ятний знак.
Ти покинула мене і оголялася,схо́дила на своє ложе і робила його просторим.
Ти уклала з ними угоду.
Ти полюбила лежати з ними+і задивлялася на чоловічий орган*.
9 Ти спускалася до Меле́ха* з олієюта брала з собою багато пахощів.
І ти висилала далеко своїх посланців,так що зійшла у могилу*.
10 Ти трудилась на численних дорогах своїх,але не казала: “Це безнадійно!”
Ти відновлювала сили.
Тому ти не здаєшся*.
11 Кого ти злякалася і кого боїшся,що почала обманювати?+
Мене ти не пам’ятала+і нічого не брала до серця.+
Хіба я не мовчав і не стояв осторонь*?+
Тому ти не боялася мене.
12 Я викрию твою удавану праведність+ і твої вчинки,+і вони не принесуть тобі добра.+
13 Коли ти благатимеш про допомогу,не врятують тебе ідоли, яких ти зібрала.+
Вітер їх рознесе,їх здує одним подихом.
А той, хто шукає сховку в мене, успадкує землюта оволодіє моєю святою горою.+
14 Тоді скажуть: “Прокладіть шлях, прокладіть шлях! Приготуйте дорогу!+
Усуньте всі перепони зі шляху мого народу”».
15 Так говорить Високий і Величний,який живе* вічно+ і чиє ім’я святе:+
«Я перебуваю на височині, у святому місці,+але я також разом з пригніченими та приниженими,щоб оживляти дух приниженихі серце пригнічених.+
16 Не вічно я буду їм протистоятиі не завжди буду обурюватись,+інакше через мене ослабнув би дух людини,+знесилилося б кожне моє створіння, яке дихає.
17 Я розгнівався через його грішне прагнення нечесної наживи+і вдарив його. В обуренні я сховав своє обличчя.
Але він, зрадник, уперто йшов шляхом,+ яким вело його серце.
18 Побачив я його дороги,але я зцілю його,+ буду вести+і знову потішу його*+ та його згорьованих людей».+
19 «Я творю плід уст.
Постійний мир буде в далекого та близького,+ — каже Єгова,—і я зцілю його».
20 «А грішники подібні до розбурханого моря, яке не може заспокоїтисьі води якого викидають водорості й мул.
21 Немає миру для грішників»,+ — говорить мій Бог.
Примітки
^ Або, можливо, «від».
^ Тобто помирають.
^ Тобто у могилі.
^ Або «потішений».
^ Можливо, йдеться про поклоніння ідолам.
^ Або, можливо, «царя».
^ Букв. «не знесилюєшся».
^ Або «і не приховував справ».
^ Або «перебуває».
^ Або «відшкодую те, що він не мав потіхи».
