Книга Ісаї 63:1—19
63 Хто це йде з Едо́му,+з Бо́цри,+ в яскравому барвистому* вбранні?
Хто це, одягнений у величні шати,крокує в могутності своїй?
«Це я — той, хто говорить про праведністьі має велику силу, щоб рятувати».
2 Чому твої шати червоніі одяг твій — мов у тих, що топчуть виноград у давильні?+
3 «Я сам топтав виноград у чані,зі мною не було нікого з людей.
Я топтав їх у гніві,у люті чавив.+
Їхня кров бризкала мені на одяг,і всі мої шати поплямились.
4 Бо в моєму серці — день помсти,+і вже настав рік моїх викуплених.
5 Я дивився, але помічника не було,дивувався, що ніхто не прийшов на допомогу.
Тож своєю рукою я приніс спасіння*,+і моя лють підтримала мене.
6 У своєму гніві я чавив народи,я напоїв їх своєю люттю+і вилив їхню кров на землю».
7 Я буду говорити про віддану любов Єговиі вихвалятиму Єговуза все, що Єгова зробив для нас,+за те, що він зробив Ізра́їлю багато доброго,бо він милосердний і його віддана любов велика.
8 І він сказав: «Вони дійсно мій народ, сини, які не зрадять*».+
Тож він став для них Спасителем.+
9 Завжди, коли страждали вони, страждав і він,+і його власний посланець* рятував їх.+
З любові та співчуття він викупляв їх.+
Він піднімав їх і носив усі дні в давнину.+
10 Але вони збунтувались+ і засмутили його святий дух.+
Тому він став їхнім ворогом+і воював проти них.+
11 І вони згадували давні часи,дні його слуги Мойсея:
«Де Той, хто вивів їх з моря+ разом з пастухами своєї отари?+
Де Той, хто вклав у нього свій святий дух?+
12 Де Той, хто своєю величною рукою вів Мойсея за праву руку?+
Де Той, хто розділив перед ними води,+щоб увіковічити своє ім’я?+
13 Де Той, хто перевів їх через бурхливі* води,мов коня через рівнину*,і не дав їм спіткнутись?
14 Як людина дає худобі зійти в долину, щоб спочити,так дух Єгови давав спочинок їм».+
Так ти вів свій народ,щоб зробити собі величне* ім’я.+
15 Подивися з небес і погляньзі своєї величної оселі, святої і славетної*!
Де твоя ревність і твоя могутність?
Де твоє глибоке співчуття*+ та милосердя?+
Ти стримав їх від нас.
16 Таж ти — наш Батько.+
Навіть якби Авраам нас не знаві Ізра́їль не визнавав нас,ти, Єгово,— наш Батько.
Наш Викупник — таке ім’я твоє віддавна.+
17 Чому ж ти, Єгово, дозволяєш нам сходити* з твоїх доріг?
Чому дозволяєш*, щоб наші серця зачерствіли і не боялись тебе?+
Повернися заради своїх слуг,заради племен, які належать тобі!+
18 Недовго твій святий народ мав власність.
Вороги наші потоптали твою святиню.+
19 Ми вже давно стали подібні до тих, над ким ти ніколи не правив,до тих, хто ніколи не називався твоїм іменем.
Примітки
^ Або, можливо, «яскраво-червоному».
^ Або «перемогу».
^ Або «не будуть віроломні».
^ Або «ангел його присутності».
^ Або «глибокі».
^ Або «пустелю, степ».
^ Або «гарне».
^ Або «прекрасної».
^ Букв. «хвилювання твоїх нутрощів».
^ Або «спричиняєш, щоб ми сходили».
^ Букв. «робиш».
