Ісуса Навина 11:1—23

  • Захоплено міста на півночі (1–15)

  • Перемоги Ісуса Навина (16–23)

11  Коли про все це почув Явı́н, цар Хацо́ра, то послав своїх людей до мадо́нського+ царя Йова́ва, до царя шімро́нського, царя ахша́фського,+  до царів, що правили в гористому краї на півночі, на рівнинах* на півдні від Кіннере́тського моря, в Шефе́лі й на схилах До́ра+ на заході,  а також до ханаа́нців,+ що жили на сході та заході, до аморея́н,+ хетя́н, періззея́н, до євусея́н, мешканців гористого краю, і до хіввея́н,+ що заселяли підніжжя гори Хермо́н+ у землі Мı́цпа.  Тож усі ті царі виступили зі своїми військами, численними, як пісок на березі моря, та з великою кількістю коней і колісниць.  І зустрілись усі ті царі, як домовилися, та й отаборились разом біля вод Меро́ма, щоб воювати з Ізра́їлем.  Тоді Єгова сказав Ісусу Нави́ну: «Не бійся їх,+ бо завтра приблизно в цей час я віддам їх усіх Ізра́їлю, і він їх погубить. Переріж їхнім коням жили,+ а колісниці спали вогнем».  Ісус Нави́н виступив разом з усіма своїми воїнами і зненацька напав на них коло вод Меро́ма.  Єгова віддав ворогів у руки ізраїльтян,+ і вони завдали їм поразки та переслідували аж до Великого Сидо́на+ і до Місрефо́т-Маї́ма+ та долини Мı́цпи, що на сході. Вони вигубляли їх доти, доки не залишилося нікого при житті.+  Потім Ісус Нави́н зробив те, що наказав йому Єгова: перерı́зав їхнім коням жили, а колісниці спалив вогнем.+ 10  Ісус Нави́н повернув назад, захопив Хацо́р і вбив мечем його царя,+ бо раніше Хацо́р був головним містом усіх тих царств. 11  Ізраїльтяни вигубили мечем всіх*, хто був у місті,— знищили*+ всіх, не залишивши нікого живим.+ Потім вони спалили Хацо́р вогнем. 12  Отож Ісус Нави́н захопив усіх тих царів та всі їхні міста і вигубив їх мечем.+ Він знищив* їх,+ як і наказав Мойсей, слуга Єгови. 13  Проте ізраїльтяни не спалили міст, що стояли на пагорбах. Ісус Нави́н спалив лише Хацо́р. 14  Усю здобич тих міст та худобу ізраїльтяни позабирали собі,+ а всіх людей вигубили мечем,+ не залишивши нікого живим.+ 15  Як наказав Єгова своєму слузі Мойсею, а Мойсей повелів Ісусу Нави́ну,+ так Ісус і зробив. Не знехтував він жодним словом з усього, що Єгова наказав Мойсею.+ 16  Ісус Нави́н завоював усю ту землю: гористий край, весь Неге́в,+ весь край Гоше́н, Шефе́лу,+ Ара́ву,+ гористий край Ізра́їля і його передгір’я* — 17  всі землі від гори Хала́к, яка здіймається над Сеї́ром, і аж до Ваа́л-Га́да,+ що в Ліва́нській долині коло підніжжя гори Хермо́н.+ Усіх тамтешніх царів він захопив і стратив. 18  Ісус Нави́н воював з усіма тими царями довгий час. 19  Окрім Гіво́на, в якому мешкали хіввея́ни, жодне місто не уклало з ізраїльтянами угоди+ про мир. Всі інші міста вони взяли боєм.+ 20  Єгова дозволив, щоб вороги стали впертими+ та воювали з Ізра́їлем. Він зробив це для того, щоб знищити* їх, бо вже не мав підстав виявляти до них милосердя.+ Вони мали бути вигублені, як Єгова звелів Мойсеєві.+ 21  Того часу Ісус Нави́н повигублював також анакı́мів+ у гористому краї, у Хевро́ні, Девı́рі, Ана́ві та в усьому гористому краї Юди й Ізра́їля. Ісус Нави́н знищив* їх та їхні міста.+ 22  Жодного анакı́ма не залишилось у краю ізраїльтян, окрім тих, що зосталися+ в Га́зі,+ Га́ті+ та Ашдо́ді.+ 23  Отож, як Єгова і обіцяв Мойсею, Ісус Нави́н заволодів+ усім тим краєм і дав його ізра́їльським племенам у спадщину відповідно до їхніх часток.+ І спочив край від війни.+

Примітки

Або «в Ара́ві».
Або «кожну душу».
Або «присвятили для знищення». Див. глосарій.
Або «присвятив для знищення». Див. глосарій.
Або «його Шефе́лу».
Або «присвятити для знищення». Див. глосарій.
Або «присвятив для знищення». Див. глосарій.