Ісуса Навина 24:1—33

  • Ісус Навин згадує історію Ізраїля (1–13)

  • Заохочення служити Єгові (14–24)

    • «А я та мій дім будемо служити Єгові» (15)

  • Угода Ісуса Навина з Ізраїлем (25–28)

  • Смерть і поховання Ісуса Навина (29–31)

  • Кості Йосипа поховано в Сихемі (32)

  • Смерть і поховання Елеазара (33)

24  Тоді Ісус Нави́н зібрав у Сихе́мі всі племена Ізра́їля і скликав його старійшин, голів, суддів та начальників,+ і вони стали перед правдивим Богом.  Ісус Нави́н промовив до цілого народу: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Багато років тому ваші прабатьки+ — а серед них і Тера́х, батько Авраама й Нахо́ра,— жили по той бік Ріки* і служили іншим богам.+  Згодом я взяв вашого прабатька Авраама+ з того боку Ріки*, водив його по всьому ханаа́нському краю і розмножив його потомство*.+ Я дав йому Ісака,+  потім Ісаку дав Якова та Ісава.+ Ісав успадкував гору Сеї́р,+ а Яків зі своїми синами пішов до Єгипту.+  Пізніше я послав Мойсея+ та Аарона і вразив Єгипет карами,+ а після того вивів вас звідти.  Коли ж я вивів ваших батьків з Єгипту+ і вони підійшли до Червоного моря, єгиптяни кинулися їм навздогін з бойовими колісницями й вершниками і гналися за ними до самого моря.+  Тоді ваші батьки почали кликати мене, Єгову, на допомогу,+ тож я відділив вас від єгиптян темрявою і навів на них води моря, які їх покрили.+ Ви на власні очі бачили, що́ я вчинив у Єгипті.+ Потім ви багато років*+ жили в пустелі.  Зрештою я привів вас у землю аморея́н, які мешкали по той бік* Йордану, і вони стали воювати з вами.+ Але я дав їх у вашу руку і вигубив їх перед вами, щоб ви заволоділи їхнім краєм.+  Тоді моа́вський цар Бала́к, син Ціппо́ра, пішов війною на Ізра́їля. Він послав за Валаа́мом, Бео́ровим сином, щоб той прокляв вас.+ 10  Та я не послухав Валаа́ма+ і змусив його кілька разів поблагословити вас.+ Так я визволив вас з його рук.+ 11  Коли ж ви перейшли Йордан+ і прибули до Єрихона,+ то його провідники*, аморея́ни, періззея́ни, ханаа́нці, хетя́ни, гіргашея́ни, хіввея́ни і євусея́ни почали воювати з вами, але я дав їх у вашу руку.+ 12  Перш ніж ви прийшли, я навів на них почуття безпорадності*, і ця безпорадність — а не ваш меч або лук+ — змусила їх утікати від вас,+ як утікали двоє аморе́йських царів. 13  Я дав вам землю, яку ви не надбали важкою працею, та міста, які ви не будували,+ і ви оселилися в них. Ви їсте плоди виноградників та оливкових гаїв, які не садили”.+ 14  Тож бійтеся Єгови й служіть йому з непорочністю* і вірністю*.+ Позбудьтеся богів, яким служили ваші прабатьки по той бік Ріки* та в Єгипті,+ і служіть Єгові. 15  Якщо ж ви не хочете служити Єгові, то виберіть собі сьогодні, кому будете служити:+ чи богам, яким служили ваші прабатьки по той бік Ріки*,+ чи богам аморея́н, у краю яких ви живете.+ А я та мій дім будемо служити Єгові». 16  На це народ відповів: «Ні! Ми нізащо не покинемо Єгову і не будемо служити іншим богам. 17  Це Єгова, наш Бог, вивів нас і наших батьків з єгипетського краю,+ з дому рабства.+ Це він чинив на наших очах+ великі чуда і завжди охороняв нас на шляху, яким ми йшли, та серед усіх народів, чиї землі ми проходили.+ 18  Єгова вигнав усі ті народи, в тому числі аморея́н, що жили в цьому краї до нас. Тому ми також будемо служити Єгові, бо він наш Бог». 19  Тоді Ісус Нави́н промовив до народу: «Чи зможете ви служити Єгові? Адже він — Бог святий,+ Бог, який вимагає цілковитої відданості.+ Він не прощатиме ваших переступів* та гріхів.+ 20  І, якщо ви покинете Єгову й служитимете чужим богам, він теж постане проти вас і знищить вас, хоча перед тим робив вам добро».+ 21  Та люди відповіли Ісусу Нави́ну: «Ні, ми будемо служити Єгові!»+ 22  А він сказав: «Ви самі собі свідки, що з власної волі вирішили служити саме Єгові».+ Вони ж відказали: «Так, ми свідки». 23  «Тоді усуньте з-поміж себе чужих богів і прихиліть своє серце до Єгови, Бога Ізра́їля». 24  І народ відповів Ісусу Нави́ну: «Ми будемо служити Єгові, нашому Богу, і будемо слухати його голосу!» 25  Того дня Ісус Нави́н уклав з ізраїльтянами угоду і дав їм у Сихе́мі відповідну постанову й закон. 26  Потім він записав ці слова у книгу Божого Закону,+ взяв великого каменя+ і поставив його під великим деревом коло святині Єгови. 27  І промовив Ісус Нави́н до всього народу: «Цей камінь буде свідком проти нас,+ бо він чув усе, що говорив нам Єгова. Якщо ви зречетеся свого Бога, цей камінь свідчитиме проти вас». 28  Ісус Нави́н відпустив усіх, і кожен пішов до свого спадку.+ 29  Після усіх тих подій Ісус, Нави́нів син, слуга Єгови, помер у віці 110 років.+ 30  Тож Ісуса поховали на землі, яка належала до його спадкового наділу, в Тімна́т-Сера́ху,+ що в гористому краї Єфре́ма на північ від гори Гаа́ш. 31  І служили ізраїльтяни Єгові всі дні Ісуса Нави́на й усі дні старійшин, які пережили Ісуса і знали все, що Єгова зробив для Ізра́їля.+ 32  А Йосипові кості,+ які ізраїльтяни принесли з Єгипту, були поховані в Сихе́мі, на ділянці поля, котру Яків купив за 100 кеси́тів* у синів Гамо́ра,+ Сихе́мового батька, і котра стала спадком синів Йосипа.+ 33  Помер також Елеаза́р, Ааронів син.+ Поховали Елеаза́ра на пагорбі Пінха́са, його сина.+ Цей пагорб Пінха́с отримав у гористому краї Єфре́ма.

Примітки

Тобто Євфрату.
Тобто Євфрату.
Букв. «насіння».
Букв. «днів».
Тобто східний бік.
Або, можливо, «землевласники».
Або, можливо, «паніку; жах».
Або «бездоганно».
Або «у правді».
Тобто Євфрату.
Тобто Євфрату.
Або «бунтарства».
Грошова одиниця невідомої вартості.