Буття 16:1—16

  • Агар та Ізмаїл (1–16)

16  А Сара, Аврамова дружина, була бездітною.+ Вона мала служницю-єгиптянку, яку звали Ага́р.+  Тож Сара сказала Авраму: «Будь ласка, послухай мене: Єгова не дав мені дітей, тому візьми мою служницю і проведи з нею ніч. Може, завдяки їй я матиму дітей».+ І Аврам послухався Сари.  Тоді Аврамова дружина Сара взяла свою служницю-єгиптянку Ага́р і дала її за дружину Авраму, своєму чоловікові. Це сталося після 10 років Аврамового перебування в ханаа́нському краю.  Аврам мав інтимні стосунки з Ага́р, і та завагітніла. Коли ж вона зрозуміла, що вагітна, то почала зневажати свою господиню.  Тоді Сара сказала Авраму: «Ти винен у тому, що я скривджена. Я дала свою служницю у твої руки*, а вона, зрозумівши, що вагітна, почала мене зневажати. Нехай Єгова розсудить нас з тобою».  У відповідь Аврам сказав Сарі: «Слухай, твоя служниця в твоєму розпорядженні. Роби з нею, що хочеш». Тож Сара почала принижувати Ага́р, і та зрештою втекла від неї.  Пізніше ангел Єгови зустрів її біля джерела в пустелі, на шляху до Шу́ру.+  Він запитав: «Ага́р, Сарина служнице, звідки ти прийшла і куди йдеш?» — «Я втікаю від своєї господині Сари»,— відповіла вона.  На це ангел Єгови сказав: «Повертайся до своєї господині і впокорися перед нею». 10  Потім ангел Єгови додав: «Я розмножу твоє потомство*, і воно стане таким численним, що його неможливо буде порахувати».+ 11  Також ангел Єгови сказав: «Ти вагітна і народиш сина, якого назвеш Ізмаї́лом*, бо Єгова почув про твою кривду. 12  Син твій стане як дикий осел*. Його рука буде проти всіх, а рука всіх — проти нього, і він житиме навпроти своїх братів*». 13  Після того Ага́р покликала ім’я Єгови, який промовляв до неї, і сказала: «Ти Бог, який бачить усе*!+ — а тоді додала: — Невже я бачила того, хто бачить мене?!» 14  Тому цей колодязь назвали Бее́р-Лаха́й-Ро́ї* (він стоїть між Каде́шем та Бере́дом). 15  Через якийсь час Ага́р народила Авраму сина, і Аврам дав йому ім’я Ізмаї́л.+ 16  Коли Ага́р народила Ізмаї́ла, Авраму було 86 років.

Примітки

Букв. «на твоє лоно».
Букв. «насіння».
Озн. «Бог чує».
Або «онагр», вид дикого осла, хоча дехто вважає, що йдеться про зебру. Очевидно, це порівняння вказує на незалежну вдачу.
Або, можливо, «і він ворогуватиме з усіма своїми братами».
Або «бачить мене; дозволяє себе побачити (з’являється)».
Озн. «колодязь Живого, який мене бачить».