Буття 26:1—35

  • Ісак і Ревека в Герарі (1–11)

    • Бог підтверджує Ісаку свою обіцянку (3–5)

  • Суперечки через колодязі (12–25)

  • Угода між Ісаком та Авімелехом (26–33)

  • Дві Ісавові дружини-хетянки (34, 35)

26  І настав у краю ще один голод після того голоду, що був за днів Авраама.+ Тож Ісак вирушив у Гера́р до філісти́мського царя Авімеле́ха.  Тоді Єгова з’явився Ісаку і сказав: «Не йди до Єгипту, а оселися в краю, який я тобі покажу.  Живи в цьому краю як чужинець,+ і я завжди буду з тобою та благословлятиму тебе, бо всі ці землі я дам тобі й твоєму потомству*+ і виконаю клятву, яку я дав твоєму батьку Аврааму,+ коли сказав:  “Я розмножу твоє потомство*, і воно стане таким численним, як зорі на небі.+ Я дам твоєму потомству* всі ці землі,+ і через нього* всі народи землі здобудуть для себе благословення”.+  Бо Авраам слухався мого голосу і дотримувався моїх вимог, заповідей, постанов і законів».+  Отже, Ісак оселився в Гера́рі.+  Усім же чоловікам, які розпитували про його дружину, він говорив: «Це моя сестра».+ Ісак боявся казати: «Це моя дружина», бо думав: «Чоловіки того краю можуть вбити мене через Реве́ку», тому що вона була дуже приваблива.+  Через якийсь час філісти́мський цар Авімеле́х, дивлячись у вікно, побачив, як Ісак голубить* свою дружину Реве́ку.+  Авімеле́х відразу покликав Ісака й сказав: «Таж вона твоя дружина! Чому ти казав: “Вона моя сестра”?» Ісак відповів: «Я боявся, що мене вб’ють через неї».+ 10  Тоді Авімеле́х вигукнув: «Що ти наробив?+ Ще трохи, і хтось з мого народу ліг би з твоєю дружиною, і ти стягнув би на нас вину!»+ 11  Тож Авімеле́х дав цілому народу такий наказ: «Кожен, хто торкнеться цього чоловіка і його дружини, обов’язково буде покараний смертю!» 12  Ісак почав засівати зерно у цьому краю і в той рік зібрав стократний урожай, бо Єгова благословляв його.+ 13  Тож Ісак розбагатів, і багатство його помножувалось, аж поки він не став дуже багатим. 14  У нього були отари овець та череди великої худоби, а також багато слуг,+ і філісти́мляни почали йому заздрити. 15  Тож філісти́мляни позасипали землею всі колодязі, котрі слуги його батька Авраама повикопували за Авраамових днів.+ 16  Тоді Авімеле́х сказав Ісаку: «Йди з нашого краю, бо ти став набагато сильніший від нас». 17  Після того Ісак пішов звідти і, отаборившись у долині* Гера́р,+ почав жити там. 18  Він повідкопував колодязі, які були за днів його батька Авраама та які філісти́мляни позасипали після Авраамової смерті,+ і дав їм ті самі назви, які колись дав його батько.+ 19  Коли слуги Ісака копали в долині*, то знайшли джерело питної води. 20  Але гера́рські пастухи почали сваритися з пастухами Ісака, кажучи: «Це наша вода!» І через сварку Ісак назвав той колодязь Есе́к*. 21  А як стали копати ще один колодязь, то сварка зчинилась і за нього, тому Ісак назвав його Сı́тна*. 22  Потім, переселившись в інше місце, він викопав ще один колодязь. Цього разу вони вже не сварилися через нього, тому Ісак назвав його Рехово́т* і сказав: «Усе це завдяки Єгові, який дав нам так багато місця і поблагословив нас багатьма нащадками».+ 23  Звідти Ісак вирушив до Бее́р-Ше́ви.+ 24  Тієї ночі Єгова з’явився йому і сказав: «Я Бог твого батька Авраама.+ Не бійся,+ бо я з тобою. Я поблагословлю тебе і розмножу твоє потомство* заради мого слуги Авраама».+ 25  Тож Ісак збудував на тому місці жертовник і покликав ім’я Єгови.+ Також Ісак розбив там свій намет,+ а його слуги викопали колодязь. 26  Потім з Гера́ру до Ісака прийшов Авімеле́х зі своїм особистим радником Ахузза́том та начальником війська Піхо́лом.+ 27  Ісак запитав їх: «Чому ви прийшли? Ви ж мене зненавиділи і вигнали зі свого краю!» 28  А вони відповіли: «Ми бачимо, що Єгова справді з тобою.+ Тому ми вирішили сказати тобі: “Складімо присягу, яка буде між нами і тобою. Просимо тебе, уклади з нами угоду+ й пообіцяй, 29  що не зробиш нічого поганого нам, так само як ми не зробили нічого поганого тобі. Ми добре обійшлися з тобою і відпустили тебе з миром. І тепер Єгова поблагословив тебе”». 30  Тоді Ісак влаштував для них бенкет, на якому вони їли й пили. 31  Вставши рано-вранці, вони дали клятву один одному,+ після чого Ісак відіслав їх з миром. 32  Того ж дня слуги Ісака прийшли до нього, аби розповісти, що викопали колодязь,+ і сказали: «Ми знайшли воду!» 33  І він дав тому колодязю назву Ши́ва*. Саме тому це місто донині називається Бее́р-Ше́ва*.+ 34  А Ісав у віці 40 років взяв собі за дружину Єгуди́т, дочку хетя́нина Бее́рі, а також Басма́т, дочку хетя́нина Ело́на.+ 35  І вони завдавали великого смутку* Ісакові та Реве́ці.+

Примітки

Букв. «насінню».
Букв. «насіння».
Букв. «насінню».
Букв. «насіння».
Або «обіймає».
Або «ваді». Див. глосарій.
Або «ваді». Див. глосарій.
Озн. «суперечка».
Озн. «звинувачення».
Озн. «широкі місця».
Букв. «насіння».
Озн. «клятва; сім».
Можливо, озн. «колодязь клятви» або «колодязь семи».
Букв. «гіркоти духу».