Буття 28:1—22
28 Тож Ісак покликав Якова, поблагословив його і наказав: «Не бери собі дружини з ханаа́нських дочок.+
2 Піди в Падда́н-Ара́м, до дому Бетуї́ла, батька твоєї матері, і вибери собі дружину серед дочок твого дядька Лава́на.+
3 А Всемогутній Бог поблагословить та розмножить тебе, і ти неодмінно матимеш багато нащадків та станеш багатьма народами.+
4 Він дасть тобі й твоєму потомству* благословення Авраама,+ і ти заволодієш краєм, де живеш як чужинець,— краєм, який Бог дав Аврааму».+
5 Отже, Ісак відіслав Якова, і той вирушив у Падда́н-Ара́м до Лава́на, який був сином арамейця Бетуї́ла+ і братом Реве́ки,+ матері Якова та Ісава.
6 Ісав дізнався, що Ісак поблагословив Якова та послав його за дружиною в Падда́н-Ара́м і, благословляючи, наказав: «Не бери собі дружини з ханаа́нських дочок»,+ —
7 і що Яків послухався батьків та вирушив до Падда́н-Ара́му.+
8 Тоді Ісав зрозумів, що ханаа́нські дочки не до вподоби його батькові Ісаку.+
9 І, хоча Ісав уже мав дружин,+ він пішов до Ізмаї́ла* та взяв собі ще одну — Махала́т, дочку Авраамового сина Ізмаї́ла, Невайо́тову сестру.
10 Яків вирушив з Бее́р-Ше́ви до Хара́на.+
11 Через якийсь час він зупинився, щоб переночувати, бо сонце вже зайшло. Яків узяв один з каменів, які там були, поклав собі під голову і ліг спати.+
12 Уві сні він побачив сходи*, які від землі сягали аж до неба, і Божі ангели піднімалися й спускалися по них.+
13 Над сходами він побачив Єгову, який промовив:
«Я — Єгова, Бог твого батька Авраама і Бог Ісака.+ Землю, на якій ти лежиш, я віддам тобі й твоєму потомству*.+
14 Будь певний: воно* стане таке численне, як порошинки на землі,+ і пошириться на захід, на схід, на північ і на південь. І через тебе й твоє потомство* всі народи на землі обов’язково отримають* благословення.+
15 Я ж буду з тобою та оберігатиму тебе, хоч би куди ти пішов, і поверну тебе в цей край.+ Я не залишу тебе, поки не виконаю всього, що тобі обіцяв».+
16 Коли Яків прокинувся, то сказав: «Таж тут Єгова, а я про це не знав!»
17 І, налякавшись, він вигукнув: «Це місце вселяє благоговіння! Це не що інше, як дім Бога,+ брами небесні!»+
18 Тож, вставши рано-вранці, Яків узяв камінь, який був у нього під головою, поставив його як пам’ятник та вилив на нього олію.+
19 І він назвав це місце Бете́ль*, а раніше воно називалося Луз.+
20 Потім Яків дав таку обітницю: «Якщо Бог і надалі буде зі мною та буде захищати мене в дорозі, і якщо він дасть мені хліб та одяг,
21 і якщо я з миром повернуся до дому свого батька, то цим Єгова покаже, що справді є моїм Богом.
22 А камінь, котрий я поставив як пам’ятник, стане домом Бога,+ і з усього, що ти даси мені, я обов’язково віддам тобі десяту частину».
Примітки
^ Букв. «насінню».
^ Або «ізмаї́лівців». На той час сам Ізмаї́л уже помер, а Ісаву було прибл. 77 років. Див. Бт 25:17, 26.
^ Або «драбину».
^ Букв. «насінню».
^ Або «здобудуть для себе».
^ Букв. «насіння».
^ Букв. «насіння».
^ Озн. «дім Бога».
