Буття 38:1—30
-
Юда і Тамара (1–30)
38 Приблизно в той час Юда пішов від своїх братів і отаборився в місцевості, де жив адулламітя́нин, на ім’я Хı́ра.
2 Там Юда побачив дочку одного ханаа́нця,+ якого звали Шу́а. Юда взяв її за дружину і мав з нею інтимні стосунки.
3 Вона завагітніла і народила сина, якому Юда дав ім’я Ер.+
4 Завагітнівши знову, вона народила сина й дала йому ім’я Она́н.
5 Потім вона народила ще одного сина і дала йому ім’я Шела́х. Цей син народився тоді, коли він* був в Ахзı́ві.+
6 З часом Юда взяв для свого первістка Е́ра дружину, на ім’я Тамара.+
7 Але Ер, Юдин первісток, був негідний в очах Єгови, і Єгова заподіяв йому смерть.
8 Тоді Юда сказав Она́ну: «Одружися з бра́товою вдовою*, виконай свій обов’язок і продовж рід свого брата».+
9 Та Она́н знав, що ця дитина не вважатиметься його нащадком,+ і коли мав інтимні стосунки з Тамарою, то випускав своє сı́м’я на землю, щоб не продовжувати роду свого брата.+
10 Це було злом в очах Єгови, тому Бог заподіяв смерть і йому.+
11 Юда сказав своїй невістці Тамарі: «Залишайся вдовою і живи в домі свого батька, аж поки не підросте мій син Шела́х», бо думав собі: «Він теж може померти, як і його брати».+ Отже, Тамара пішла жити в дім свого батька.
12 Через деякий час померла Юдина дружина, дочка Шу́а,+ і Юда був у жалобі. Коли дні жалоби закінчились, він зі своїм другом, адулламітя́нином Хı́рою,+ пішов у Тı́мну,+ де стригли його овець.
13 Тамарі сказали: «Твій свекор іде в Тı́мну стригти овець».
14 Як тільки вона почула це, то зняла з себе вдовиний одяг, накинула покривало і, закривши обличчя, сіла біля входу до Енаї́му, що по дорозі до Тı́мни. Тамара зробила це, бо бачила, що Шела́х уже підріс, а її досі не дали йому за дружину.+
15 Побачивши Тамару, Юда відразу прийняв її за повію, бо вона закрила своє обличчя.
16 Він звернув до неї з дороги і сказав: «Дозволь мені провести з тобою ніч». Та він не знав, що це його невістка.+ У відповідь вона сказала: «А що я отримаю за це?»
17 Він сказав: «Я пришлю тобі козеня зі своєї отари». Вона ж запитала: «А даси мені щось у заставу, поки пришлеш козеня?»
18 На це він сказав: «Що ти хочеш у заставу?» — «Твій перстень з печаткою,+ твій шнурок і твою палицю»,— відповіла вона. Він дав їй усе це, а потім мав з нею інтимні стосунки, і вона завагітніла.
19 Після того Тамара встала й пішла і, знявши покривало, перевдяглася у вдовиний одяг.
20 А Юда послав свого друга адулламітя́нина,+ щоб він передав тій жінці козеня і забрав у неї заставу, але той ніде не міг її знайти.
21 І він запитав тамтешніх чоловіків: «Де та храмова повія, яка сиділа в Енаї́мі при дорозі?» Вони відповіли: «Тут ніколи не було повії».
22 Тож, повернувшись до Юди, він сказав: «Я її не знайшов. Крім того, тамтешні чоловіки говорили: “Тут ніколи не було повії”».
23 Тоді Юда сказав: «Нехай вона залишить все собі, щоб ми не стягнули на себе ганьби. В будь-якому разі, я посилав козеня, але ти її не знайшов».
24 А приблизно через три місяці Юді розповіли: «Твоя невістка Тамара стала повією і тепер вагітна». На це Юда сказав: «То виведіть її та спаліть*».+
25 Коли ж за нею прийшли, вона передала свекру такі слова: «Я вагітна від чоловіка, якому належить ось це. Подивися, будь ласка, чий то перстень з печаткою, шнурок і палиця».+
26 Побачивши ці речі, Юда промовив: «Вона праведніша від мене, бо я не дав її своєму синові Шела́ху».+ Після того він більше не мав з нею інтимних стосунків.
27 Коли ж настав час їй родити, виявилось, що в неї в утробі близнюки.
28 Під час пологів одна дитина витягнула ручку, і повитуха відразу обв’язала її червоною ниткою, кажучи: «Цей вийшов першим».
29 Та як тільки він сховав ручку, народився його брат, і повитуха вигукнула: «Як тобі вдалося прорватися?» Тож його назвали Пере́цом*.+
30 Потім народився його брат, ручка якого була обв’язана червоною ниткою, і його назвали Зера́хом*.+
Примітки
^ Тобто Юда.
^ Озн. «розрив», ймовірно, стосується розриву промежини.
^ Озн. «сяйво; схід (сонця)».
