Буття 45:1—28
45 Почувши це, Йосип більше не міг приховувати перед слугами свої почуття+ і вигукнув: «Нехай усі вийдуть!» І, коли залишились тільки його брати, Йосип виявив, хто він насправді.+
2 Він так голосно заплакав, що його почули єгиптяни, і звістка про це дійшла до фараонового дому.
3 Зрештою Йосип сказав братам: «Це я, Йосип. Скажіть, мій батько ще живий?» Брати були настільки вражені, що не могли вимовити і слова.
4 Тож Йосип попросив їх: «Будь ласка, підійдіть до мене». І брати підійшли.
Тоді він сказав: «Я ваш брат Йосип, якого ви продали в Єгипет.+
5 Але не тривожтесь і не звинувачуйте один одного за те, що продали мене. Це Бог послав мене перед вами, щоб врятувати ваше життя.+
6 Тепер тільки другий рік голоду в краю,+ а попереду ще п’ять років, коли не будуть ні орати поле, ні збирати врожай.
7 Бог послав мене перед вами, щоб зберегти для вас останок+ на землі* і щоб дати вам величний порятунок.
8 Отже, не ви послали мене сюди, а правдивий Бог, який зробив мене головним радником* для фараона і поставив панувати над усім його домом та над усім єгипетським краєм.+
9 Тепер швидко повертайтеся до мого батька і передайте йому такі слова: “Твій син Йосип сказав: «Бог поставив мене панувати над усім Єгиптом.+ Приходь до мене якнайшвидше.+
10 Ти поселишся в краю Гоше́н+ і житимеш біля мене — ти, твої сини, твої внуки, твоя дрібна і велика худоба та все, що твоє.
11 Я потурбуюся, щоб ти мав їжу, бо попереду ще п’ять років голоду.+ Інакше збіднієш ти, твій дім та все, що твоє»”.
12 І ви, і мій брат Веніями́н на власні очі бачите, що це справді я.+
13 Розкажіть батькові про ту славу, яку я маю в Єгипті, та про все, що ви бачили. Йдіть і якнайшвидше приведіть його сюди».
14 Тоді Йосип обійняв* свого брата Веніями́на і розплакався. Плакав і Веніями́н, обійнявши руками його шию.+
15 Після того Йосип почав цілувати й інших братів, обіймати їх та плакати. І вони стали з ним говорити.
16 У фараоновому домі дізналися про те, що прийшли Йосипові брати. І фараон та його слуги зраділи цьому.
17 Тож фараон звернувся до Йосипа: «Скажи своїм братам: “Нав’ючте тварин та йдіть у ханаа́нський край.
18 Візьміть батька і свої сім’ї та приходьте сюди до мене, а я дам вам усякого добра, що в Єгипті, і ви будете їсти* найліпше*, що є в нашому краю”.+
19 І накажи їм:+ “Візьміть собі з єгипетського краю вози,+ посадіть на них своїх дітей, дружин та батька і приходьте сюди.+
20 Не шкодуйте за своїм майном,+ бо все найліпше в єгипетському краю — ваше”».
21 Сини Ізра́їля так і зробили. Йосип же за фараоновим наказом дав їм вози та харчів на дорогу.
22 Крім того, він дав кожному з них зміну одягу, а Веніями́ну — 5 змін одягу і 300 срібняків.+
23 Батькові ж він послав 10 ослів, нав’ючених усіляким добром з Єгипту, і 10 ослиць із зерном, хлібом та іншою їжею для подорожі.
24 Тож він відіслав братів і, коли вони вирушали, сказав їм: «Не сваріться в дорозі».+
25 Вийшовши з Єгипту, вони прибули в ханаа́нський край до свого батька Якова
26 і розповіли йому: «Йосип живий! Він править над усім єгипетським краєм!»+ Але Яків не вірив їм,+ тому це не зворушило його серця.
27 Але коли вони передали батькові всі Йосипові слова і коли він побачив вози, які Йосип послав за ним, то піднісся духом.
28 Ізра́їль вигукнув: «Тепер я вірю! Мій син Йосип живий! Я мушу поїхати і побачити його перед смертю!»+
