Буття 8:1—22
8 Але Бог звернув увагу* на Ноя та на всіх диких і домашніх тварин, що були з ним у ковчезі.+ Бог навів на землю вітер — і вода почала спадати.
2 Джерела водних глибин та небесні отвори закрилися, і дощ припинився*.+
3 Тоді вода на землі почала потроху спадати, і через 150 днів її стало значно менше.
4 Сімнадцятого дня сьомого місяця ковчег зупинився на горах Арара́т.
5 Вода і далі спадала аж до 10-го місяця, а першого дня 10-го місяця з’явились вершини гір.+
6 Через 40 днів Ной відчинив вікно,+ яке зробив у ковчезі,
7 і випустив крука. Він літав, час від часу повертаючись, аж поки земля не висохла.
8 Потім Ной випустив голуба, щоб побачити, чи вода зійшла з поверхні землі.
9 Але голуб, не знайшовши куди сісти*, повернувся до нього в ковчег, бо на всій поверхні землі ще була вода.+ Тоді Ной простягнув руку та взяв його всередину.
10 Ной почекав ще сім днів і знову випустив голуба з ковчега.
11 Голуб повернувся до нього під вечір і в дзьобі тримав свіжий оливковий листочок! Побачивши це, Ной зрозумів, що вода спала.+
12 Він почекав ще сім днів і знову випустив голуба, але цього разу голуб не повернувся.
13 Коли настав перший день першого місяця 601-го року,+ вода вже зійшла з поверхні землі. Тоді Ной зняв покриття ковчега і побачив, що земля довкола підсихає.
14 А 27-го дня другого місяця земля висохла повністю.
15 Тоді Бог сказав Ною:
16 «Вийди з ковчега ти, твоя дружина, сини і невістки.+
17 Виведи з ковчега всі живі створіння:+ летючі створіння, тварин та всіх тварин, що повзають по землі, щоб вони наповнювали землю*, плодились і розмножувались на землі».+
18 Тож Ной, його сини,+ дружина та невістки вийшли з ковчега.
19 І всі живі створіння, всі тварини, що повзають, всі летючі створіння, все, що рухається по землі, вийшли з ковчега по своїх родах.+
20 Після того Ной збудував жертовник+ для Єгови і з усіх чистих тварин і чистих летючих створінь+ узяв кількох та приніс їх як цілопалення на жертовнику.+
21 Єгова відчув приємні* пахощі, і сказав Єгова у своєму серці: «Я більше ніколи не прокляну землю+ через людину, бо людське серце ще з юності схильне до зла.+ Я більше ніколи не знищу всього живого, як я це зробив.+
22 Відтепер на землі ніколи не припиниться сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч».+
Примітки
^ Букв. «згадав».
^ Або «був стриманий».
^ Або «місця для стопи своєї ноги».
^ Або «щоб ними кишіла земля».
^ Або «які умиротворяють; несуть полегшення». Букв. «які заспокоюють».
