Вихід 16:1—36
16 Вирушивши з Елı́му, вся ізра́їльська громада зрештою прийшла в пустелю Сін,+ що між Елı́мом і Сінаєм; це було 15-го дня другого місяця після виходу з єгипетського краю.
2 У пустелі вся ізра́їльська громада почала нарікати на Мойсея та Аарона.+
3 Ізраїльтяни казали: «Ліпше б ми померли від руки Єгови в єгипетському краю, де ми мали повні казани м’яса+ і вдосталь хліба. А ви привели нас у цю пустелю, щоб вся наша громада померла з голоду».+
4 Тоді Єгова сказав Мойсею: «Я дам вам хліб, який буде падати з неба, як дощ.+ Нехай люди виходять і щодня збирають його — скільки кожному потрібно на день.+ І я випробую їх та побачу, чи вони будуть ходити в моєму законі.+
5 На шостий день+ нехай вони назбирають і приготують удвічі більше, ніж у попередні дні».+
6 Тож Мойсей та Аарон сказали всім ізраїльтянам: «Ввечері ви обов’язково зрозумієте, що це Єгова вивів вас з єгипетського краю.+
7 А зранку ви побачите славу Єгови, тому що Єгова почув, як ви на нього нарікаєте. Хто ми такі, що ви нарікаєте на нас?»
8 Далі Мойсей сказав: «Увечері Єгова дасть вам м’яса, а зранку — вдосталь хліба. Тоді ви побачите, що Єгова почув, як ви нарікаєте на нього. Адже хто ми такі? Ви нарікаєте не на нас, а на Єгову».+
9 Потім Мойсей звернувся до Аарона: «Скажи всій ізра́їльській громаді: “Станьте перед Єговою, бо він почув ваші нарікання”».+
10 І, коли Аарон передав ці слова ізраїльтянам, вони повернулися лицем до пустелі та побачили у хмарі славу Єгови.+
11 Після того Єгова сказав Мойсею:
12 «Я почув, як нарікають ізраїльтяни.+ Тому скажи їм: “Після заходу сонця* ви будете їсти м’ясо, а зранку будете мати вдосталь хліба.+ Тоді ви обов’язково зрозумієте, що я — Єгова, ваш Бог”».+
13 Коли ж настав вечір, прилетіли перепілки та вкрили табір,+ а зранку на землі довкола табору з’явилась роса.
14 Через деякий час роса висохла, і на поверхні залишилось щось дрібне, як крупа,+ подібне до інею на землі.
15 Побачивши це, ізраїльтяни почали запитувати одне одного: «Що це?» (Бо вони не знали, що це було.) Тоді Мойсей сказав: «Це хліб, який вам дав Єгова.+
16 Ось що наказав Єгова: “Нехай кожен збирає стільки, скільки зможе з’їсти. Хай бере по оме́ру*+ для всіх*, хто живе у його наметі”».
17 Ізраїльтяни так і зробили. Вони назбирали цієї їжі,— хтось більше, хтось менше,—
18 і коли виміряли оме́рами все, що зібрали, то виявилось, що той, хто зібрав багато, не мав надлишку, а хто зібрав мало, не мав нестачі.+ Кожен назбирав стільки, скільки міг з’їсти.
19 Потім Мойсей сказав: «Не залишайте нічого до ранку».+
20 Але вони не послухалися Мойсея, і дехто таки залишив їжу до ранку. В ній завелися хробаки, і вона засмерділася. Тоді Мойсей розгнівався на них.
21 Отже, щоранку люди збирали стільки їжі, скільки кожен міг з’їсти. Коли ж пригрівало сонце, вона розтавала.
22 А на шостий день вони зібрали вдвічі більше хліба+ — по 2 оме́ри на кожного. І всі провідники громади прийшли та розповіли про це Мойсею.
23 Він же сказав: «Ось що говорить Єгова: “Завтра буде повний відпочинок*, свята субота для Єгови.+ Спечіть, що потрібно спекти, і зваріть, що потрібно зварити,+ а все, що залишиться, зберіть і тримайте до ранку”».
24 Тож, як Мойсей і наказав, вони тримали їжу до ранку; вона не засмерділася, і в ній не завелися хробаки.
25 Тоді Мойсей сказав: «Їжте її сьогодні, бо сьогодні субота для Єгови, і ви нічого не знайдете поза табором.
26 Будете збирати їжу шість днів, а на сьомий день її не буде, бо цей день — субота».+
27 Але дехто з народу все-таки пішов збирати їжу сьомого дня, та нічого не знайшов.
28 Отже, Єгова сказав Мойсею: «Доки ви будете нехтувати моїми заповідями та законами?+
29 Пам’ятайте, що Єгова дав вам суботу.+ Тому шостого дня він дає вам хліба на два дні. Нехай сьомого дня кожен залишається на своєму місці і нікуди не виходить».
30 Тож сьомого дня народ відзначав суботу*.+
31 І назвали ізраїльтяни цей хліб «манна»*. На вигляд манна була біла, як коріандрове насіння, а на смак нагадувала коржі з медом.+
32 Тоді Мойсей сказав: «Ось що наказав Єгова: “Наберіть оме́р цього хліба і зберігайте його з покоління в покоління,+ щоб ваші нащадки бачили хліб, який я дав вам у пустелі, коли виводив з єгипетського краю”».
33 Потім Мойсей звернувся до Аарона: «Візьми посудину, набери в неї повний оме́р манни і постав перед Єговою. Нехай вона зберігається з покоління в покоління».+
34 Аарон пішов і зробив так, як Єгова наказав Мойсею: поставив посудину з манною перед Свідченням*,+ і вона мала там зберігатись.
35 Отже, ізраїльтяни їли манну 40 років,+ поки не прийшли в заселену землю.+ Вони їли манну аж до приходу в ханаа́нський край.+
36 А оме́р — це десята частина е́фи*.
Примітки
^ Букв. «між двома вечорами».
^ Або «душ».
^ Прибл. 2,2 л. Див. додаток Б14.
^ Або «святкування суботи».
^ Або «відпочивав».
^ Ймовірно, походить від євр. вислову «що це?»
^ Очевидно, йдеться про скриню, в якій зберігалися важливі документи.
^ 1 е́фа — 22 л. Див. додаток Б14.
