Вихід 33:1—23
33 Далі Єгова сказав Мойсею: «Візьми народ, який ти вивів з Єгипту, і йди до краю, який я поклявся дати Аврааму, Ісаку та Якову, кажучи: “Цей край я дам твоєму потомству*”.+
2 Я пошлю перед тобою ангела,+ і він повиганяє ханаа́нців, аморея́н, хетя́н, періззея́н, хіввея́н та євусея́н.+
3 Тож іди до краю, що тече молоком і медом.+ А я не буду серед вас, бо ви впертий* народ,+ інакше я можу знищити вас по дорозі».+
4 Коли люди почули ці грізні слова, то дуже засмутились, і ніхто не одягнув своїх прикрас.
5 Єгова сказав Мойсею: «Передай ізраїльтянам такі слова: “Ви — народ впертий*.+ Я міг би в одну мить пройти серед вас та всіх вас винищити.+ Тепер же не одягайте своїх прикрас, і я подивлюся, що з вами робити”».
6 Тож після того, що сталося біля гори Хори́в, ізраїльтяни більше не носили* своїх прикрас.
7 А Мойсей узяв свій намет, поставив його на деякій відстані за табором і назвав цей намет наметом зборів. І кожен, хто хотів запитати щось у Єгови,+ виходив до намету зборів за табір.
8 Щоразу, як Мойсей ішов до намету, всі люди вставали і, стоячи біля входу у свої намети, дивились вслід Мойсею, аж поки він не входив у намет.
9 І, як тільки Мойсей входив усередину намету, до входу опускався стовп хмари+ і стояв там, поки Бог говорив з Мойсеєм.+
10 Коли весь народ бачив той стовп хмари, то кожен ставав біля входу у свій намет і вклонявся низько до землі.
11 Тож Єгова говорив з Мойсеєм лице в лице+ — так, як людина говорить з людиною. Коли ж Мойсей повертався у табір, його слуга і помічник Ісус,+ Нави́нів син, не покидав намету.
12 І Мойсей сказав Єгові: «Ти кажеш мені: “Веди цей народ”, але не говориш, кого зі мною пошлеш. Також ти кажеш: “Я знаю тебе на ім’я*, і ти знайшов ласку в моїх очах”.
13 Тож, якщо я справді знайшов ласку у твоїх очах, прошу, дай пізнати дороги твої,+ щоб я знав тебе і далі мав ласку у твоїх очах. Пам’ятай, що це твій народ».+
14 Бог відповів: «Я сам* піду з тобою+ і дам тобі мир*».+
15 На це Мойсей сказав: «Якщо ти* не підеш, то не виводь нас звідси.
16 З чого буде видно, що я і твій народ знайшли ласку у твоїх очах? Хіба не з того, що ти підеш з нами?+ Адже саме цим ми будемо відрізнятись від усіх інших народів на землі».+
17 Після того Єгова сказав Мойсею: «Ти знайшов ласку в моїх очах і я знаю тебе на ім’я, тож я зроблю і те, про що ти просив».
18 Тоді Мойсей сказав: «Покажи мені, будь ласка, свою славу».
19 Бог відповів: «Я зроблю так, що ти побачиш усю мою великодушність, і я проголошу тобі своє ім’я — Єгова.+ Також, кому захочу виявити ласку, тому виявлю і, над ким захочу змилосердитися, над тим і змилосерджусь,+ —
20 а потім додав: — Але мого лиця ти не побачиш, бо людина не може побачити мене і залишитись живою».
21 Далі Єгова сказав: «Стань ось тут, на цій скелі.
22 Коли я проходитиму повз тебе і ти побачиш мою славу, я сховаю тебе в западині скелі та прикриватиму своєю рукою, поки не пройду.
23 Потім я заберу руку, і ти побачиш мене зі спини, але мого лиця ти не побачиш».+
Примітки
^ Букв. «насінню».
^ Букв. «з твердою шиєю».
^ Букв. «з твердою шиєю».
^ Букв. «позривали».
^ Або «я вибрав тебе».
^ Букв. «моє лице».
^ Букв. «відпочинок».
^ Букв. «твоє лице».
