Вихід 9:1—35
9 Тож Єгова сказав Мойсею: «Йди до фараона і скажи йому: “Так говорить Єгова, Бог євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він міг служити мені.+
2 Якщо ж ти знову не захочеш відпустити мій народ, а далі будеш його тримати,
3 то рука Єгови+ вразить твою худобу. Він пошле страшну хворобу на твоїх коней, ослів, верблюдів, на велику і дрібну худобу.+
4 А худобу ізраїльтян Єгова обов’язково відділить від худоби єгиптян, і в ізраїльтян не помре жодна тварина»”».+
5 До того ж Єгова чітко визначив час, коли це станеться, і сказав: «Завтра Єгова зробить у твоєму краю те, що говорив».
6 Наступного дня Єгова так і зробив, і в єгиптян почала гинути всіляка худоба,+ а в ізраїльтян не померла жодна тварина.
7 Тоді фараон, пославши своїх слуг, дізнався, що в ізраїльтян не померла жодна тварина. Все ж фараонове серце й далі було впертим, і він не відпустив ізра́їльський народ.+
8 Після того Єгова сказав Мойсею та Аарону: «Візьміть повні жмені сажі з печі, і хай Мойсей на очах у фараона підкине сажу вгору.
9 По цілому єгипетському краю вона перетвориться на дрібний порох, через який на людях і тваринах з’являться гнійні чиряки».
10 Тож вони взяли з печі сажі та прийшли до фараона. Тоді Мойсей підкинув сажу вгору, і на людях та тваринах з’явилися гнійні чиряки.
11 Цього разу жерці-маги не могли прийти до Мойсея, бо чиряки з’явилися також на них. І чиряки були як на жерцях-магах, так і на всіх інших єгиптянах.+
12 А Єгова дозволив, щоб серце фараона знову стало впертим. І фараон не послухався, як Єгова і говорив Мойсею.+
13 Потім Єгова наказав Мойсею: «Рано-вранці піди до фараона і скажи: “Так говорить Єгова, Бог євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він пішов служити мені.
14 Бо тепер я пошлю всі свої кари на тебе, твоїх слуг і твій народ, аби ти зрозумів, що на цілій землі ніхто не може зрівнятись зі мною.+
15 Я вже давно міг би простягнути свою руку і вразити тебе та твій народ страшною хворобою і стерти* тебе з лиця землі.
16 Але ось для чого я залишив тебе при житті: щоб показати тобі свою силу і щоб про моє ім’я розповідали по цілій землі.+
17 Тож доки ти ще будеш поводитися зарозуміло і не відпускатимеш мого народу?
18 Завтра в цей час я пошлю дуже сильний град, якого ще ніколи не було в Єгипті.
19 Тому накажи, щоб усю твою худобу позганяли під укриття, а також щоб зібрали у доми всіх, хто в полі. А тих людей і тварин, які залишаться в полі, поб’є град, і вони загинуть»”».
20 Ті фараонові слуги, які боялися слова Єгови, швидко зібрали своїх слуг і худобу в доми,
21 а хто не зважав на слово Єгови, той залишив слуг та худобу на полі.
22 І Єгова сказав Мойсею: «Простягни руку до неба, і в єгипетському краю почнеться град;+ він буде падати на людей, на тварин та на всі рослини».+
23 Тож Мойсей простягнув палицю до неба, і Єгова послав на землю град із громом та вогнем*. І град від Єгови вразив весь єгипетський край;
24 цей град був змішаний з вогнем. За всю історію єгипетського народу в цьому краю не було такого сильного граду.+
25 І град побив весь єгипетський край, усе, що було в полі: людей, тварин і всілякі рослини, а також поламав у полі всілякі дерева.+
26 Граду не було лише в краю Гоше́н, де жили ізраїльтяни.+
27 Тож фараон послав за Мойсеєм та Аароном і сказав їм: «Тепер я розумію, що згрішив. Єгова праведний, а я та мій народ винні.
28 Просіть Єгову, щоб грім і град, які він послав, припинились. Тоді я відразу відпущу вас і не буду затримувати».
29 Мойсей відповів: «Як тільки я вийду за місто, то простягну руки в молитві до Єгови, і грім та град припиняться. Коли це станеться, ти зрозумієш, що вся земля належить Єгові.+
30 Але я знаю, що навіть після того ні ти, ні твої слуги не будете мати страху перед Богом Єговою».
31 І були понищені льон та ячмінь, бо ячмінь якраз дозрів, а льон вкрився цвітом.
32 А пшениця і полба понищені не були, бо вони дозрівали пізніше*.
33 Тож, вийшовши від фараона, Мойсей пішов за місто і простягнув руки в молитві до Єгови. Тоді грім та град припинились, і дощ вже не лив на землю.+
34 Коли фараон побачив, що дощ, град і грім припинились, він та його слуги знову згрішили і дозволили, щоб їхнє серце стало зачерствілим.+
35 Тож серце фараона залишалося впертим, і він не хотів відпускати ізраїльтян, як Єгова і говорив через Мойсея.+
