Лист до галатів 1:1—24
1 Павло, апостол, призначений не за рішенням людей і не людиною, а Ісусом Христом+ і Богом, нашим Батьком,+ який воскресив його з мертвих,
2 і всі брати, що зі мною, до зборів Гала́тії.
3 Нехай буде з вами незаслужена доброта й мир від Бога, нашого Батька, і від Господа Ісуса Христа.
4 Він віддав себе за наші гріхи,+ щоб врятувати нас від теперішнього злого світу*+ згідно з волею нашого Бога і Батька,+
5 якому належить слава на віки вічні. Амінь.
6 Я дивуюсь, що ви так швидко відвертаєтесь* від того, хто покликав вас незаслуженою добротою Христа, і слухаєте інакшу добру новину.+
7 Проте інакшої доброї новини немає, є лише ті, хто завдає вам клопотів+ і хоче перекрутити добру новину про Христа.
8 Але навіть якби хтось із нас або ангел з неба проголошував вам якусь іншу добру новину, а не ту, яку ми проголошували вам спочатку, то нехай буде про́клятий.
9 Ми вже говорили вам раніше, і я ще раз повторюю: хоч би хто вам звіщав якусь іншу добру новину, а не ту, яку ви прийняли, нехай буде про́клятий.
10 Кого я намагаюся схилити на свій бік: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догоджати людям? Якби я все ще догоджав людям, то не був би рабом Христа.
11 Тож знайте, брати, що добра новина, яку я звіщав, не є чимось людським,+
12 бо я отримав її не від людини і не був навчений про неї: я здобув її завдяки об’явленню, яке дав Ісус Христос.
13 Ви, безперечно, чули, як я поводився колись, сповідуючи юдаїзм,+ як сильно* переслідував і руйнував Божий збір.+
14 Я робив в юдаїзмі більший поступ, ніж багато моїх ровесників з мого народу, оскільки значно ревніше обстоював батьківські традиції.+
15 Проте коли Богові, який дозволив мені народитися на світ* і покликав мене своєю незаслуженою добротою,+ стало до вподоби,
16 щоб я виявив його Сина, звіщаючи іншим народам добру новину про нього,+ то я не пішов відразу радитися з якоюсь людиною*.
17 Не вирушив я також до Єрусалима,— до тих, хто став апостолом раніше від мене,— а попрямував до Аравії, після чого повернувся в Дамаск.+
18 Потім, через три роки, я пішов до Єрусалима,+ щоб побачитися з Ки́фою*,+ і пробув з ним 15 днів.
19 Але більше нікого з апостолів я не бачив, тільки Якова,+ Господнього брата.
20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.
21 Після того я відвідав деякі місцевості в Сирії та Кілікı́ї.+
22 Але збори в Юдеї, що перебувають в єдності з Христом, ніколи не бачили мене в обличчя.
23 Вони лише чули від інших: «Чоловік, що раніше нас переслідував,+ тепер звіщає добру новину про віру, яку сам колись руйнував».+
24 Тож, дізнавшись про мене, вони почали прославляти Бога.
Примітки
^ Або «що вас так швидко забирають».
^ Букв. «понад міру».
^ Або «який відділив мене від утроби матері».
^ Букв. «з тілом і кров’ю».
^ Також званий Петром.
