Книга Ездри 10:1—44
10 Коли Е́здра молився+ й зізнавався у гріхах, плачучи й лежачи ниць перед домом правдивого Бога, до нього посходилось дуже багато ізраїльтян — чоловіки, жінки та діти. Усі вони гірко плакали.
2 Тоді промовив Шеханı́я, син Єхії́ла,+ що з синів Ела́ма:+ «Ми були невірні нашому Богові, бо одружувалися* з чужинками, дочками народів того краю.+ І все ж Ізра́їль має надію.
3 А тепер складімо угоду з нашим Богом+ і пообіцяймо йому випровадити всіх тих дружин та їхніх дітей, як і постановив наш Бог Єгова й усі, хто має благоговійний страх* перед його заповідями.+ Зробімо все по Закону.
4 Устань, бо за цю справу маєш взятися саме ти, а ми будемо з тобою. Будь сильним і дій».
5 Тоді Е́здра підвівся і звелів старшим священикам, левітам та всьому Ізра́їлю поклястися, що вони виконають усе сказане.+ І вони поклялися.
6 Після цього Е́здра пішов від дому правдивого Бога до кімнати* Єгохана́на, сина Еліашı́ва. Але, увійшовши туди, він нічого не їв і не пив води, бо тужив через невірність тих, хто повернувся з вигнання.+
7 Потім по всій Юді та Єрусалиму оголосили, щоб усі колишні вигнанці зібралися в Єрусалимі.
8 Тоді князі й старійшини постановили: хто не прийде за три дні, його позбавлять усього майна, а самого його вилучать зі збору вигнанців.+
9 Тож усі чоловіки з племені Юди та Веніями́на зібралися в Єрусалимі за три дні, тобто 20-го дня дев’ятого місяця. І весь народ сидів на подвір’ї дому правдивого Бога, тремтячи через усе, що відбувалося, а також від сильного дощу.
10 Тоді священик Е́здра встав і сказав: «Ви були невірними, бо одружувалися з чужинками,+ і цим ще більше обтяжили вину Ізра́їля.
11 Тому визнайте свої гріхи перед Єговою, Богом ваших прабатьків, і виконайте його волю. Відокремтеся від народів того краю і своїх дружин-чужинок».+
12 На це весь збір відповів гучним голосом: «Ми зобов’язані зробити все так, як ти кажеш.
13 Але людей тут багато і тепер пора дощів, тому нам важко стояти надворі; та й справа ця затягнеться не на день і не на два, бо через свій бунт ми дуже згрішили.
14 Тож просимо: нехай наші князі представляють цілий збір+ і хай у призначений час приходять з наших міст усі чоловіки, які одружилися з чужинками, а з ними приходитимуть старійшини й судді їхнього міста, аж поки ця справа не вирішиться до кінця і поки ми не відвернемо від себе Божого палючого гніву».
15 Але Йоната́н, син Асаї́ла, і Яхзе́я, син Тı́кви, виступили проти цього, і їх підтримали левіти Мешулла́м і Шаббета́й.+
16 Проте колишні вигнанці зробили те, про що домовились: першого дня 10-го місяця священик Е́здра і всі голови родів, всі поіменно, зібралися окремо, щоб розглянути цю справу,
17 і до першого дня першого місяця вони розглянули справи всіх чоловіків, які одружилися з чужинками.
18 І з’ясувалось, що з чужинками одружилися деякі сини священиків:+ з синів Єшу́а,+ сина Єгоцада́ка, та його братів — Маасе́я, Еліезе́р, Ярı́в і Гедалı́я.
19 Але вони пообіцяли* випровадити своїх дружин і за свою вину принести в жертву барана з отари.+
20 З синів Імме́ра+ — Хана́ні та Зевадı́я,
21 з синів Харı́ма+ — Маасе́я, Ілля, Шема́я, Єхії́л та Уззı́я,
22 з синів Пашху́ра+ — Еліоена́й, Маасе́я, Ізмаї́л, Нетане́ль, Йозава́д та Елеа́са,
23 з левітів — Йозава́д, Шı́м’ї і Кела́я (тобто Келı́та), Петагı́я, Юда і Еліезе́р,
24 зі співаків — Еліашı́в, а з вартових при брамах — Шаллу́м, Теле́м та У́рі.
25 З решти ізраїльтян, з синів Паро́ша+ — Рамı́я, Їззı́я, Малкı́я, Міями́н, Елеаза́р, Малкı́я і Бена́я,
26 з Ела́мових синів+ — Маттанı́я, Заха́рій, Єхії́л,+ А́вді, Єремо́т та Ілля,
27 з синів За́тту+ — Еліоена́й, Еліашı́в, Маттанı́я, Єремо́т, Зава́д та Азı́за,
28 з синів Бева́я+ — Єгохана́н, Хананı́я, Забба́й і Атла́й,
29 з синів Ба́ні — Мешулла́м, Маллу́х, Ада́я, Яшу́в, Шеа́л і Єремо́т,
30 з синів Паха́т-Моа́ва+ — А́дна, Кела́л, Бена́я, Маасе́я, Маттанı́я, Бецале́ль, Бінну́й і Манасı́я,
31 з синів Харı́ма+ — Еліезе́р, Їшшı́я, Малкı́я,+ Шема́я, Шімео́н,
32 Веніями́н, Маллу́х і Шемарı́я,
33 з синів Хашу́ма+ — Маттена́й, Матта́тта, Зава́д, Еліфеле́т, Єрема́й, Манасı́я і Шı́м’ї,
34 з синів Ба́ні — Маада́й, Амра́м, Уї́л,
35 Бена́я, Беде́я, Келу́гу,
36 Ванı́я, Меремо́т, Еліашı́в,
37 Маттанı́я, Маттена́й і Яаса́й,
38 з синів Бінну́я — Шı́м’ї,
39 Шелемı́я, Ната́н, Ада́я,
40 Махнадва́й, Шаша́й, Шара́й,
41 Азаре́ль, Шелемı́я, Шемарı́я,
42 Шаллу́м, Амарı́я та Йосип
43 і з синів Не́во — Єії́л, Маттітı́я, Зава́д, Зевı́на, Ядда́й, Йоı́л і Бена́я.
44 Усі вони взяли собі дружин-чужинок,+ але випровадили їх разом із синами.+
Примітки
^ Або «брали в наші доми».
^ Букв. «хто тремтить».
^ Або «їдальні».
^ Букв. «вони дали свої руки».
