Книга Екклезіаста 9:1—18

  • Усіх чекає той самий кінець (1–3)

  • Насолоджуйся життям, хоч знаєш, що помреш (4–12)

    • Мертві нічого не знають (5)

    • У могилі немає праці (10)

    • Час і випадок (11)

  • Мудрість не завжди цінують (13–18)

9  Тож узяв я все це до серця і дійшов висновку, що і праведні, і мудрі, а також справи їхні — в руках правдивого Бога.+ Люди не знають ані любові, ані ненависті, які існували перед ними.  Усіх чекає той самий кінець+ — праведних і неправедних,+ добрих, чистих і нечистих, тих, хто жертви приносить, і тих, хто їх не приносить. Добрий такий самий, як і грішник, і той, хто клянеться, такий самий, як і той, хто стримується від клятви.  Ось яка сумна річ діється під сонцем: оскільки всіх чекає однаковий кінець,+ то серце людей сповнене злом. Поки вони живуть, в їхньому серці панує безумство, а потім вони помирають*.  Хто перебуває серед живих, той має надію, тому що живому собаці ліпше, ніж мертвому леву.+  Бо живі знають*, що помруть,+ а мертві нічого не знають+ і більше не мають нагороди*, оскільки всі спогади про них відійшли в минуле.+  Також зникла їхня любов, їхня ненависть і їхні ревнощі, і вони вже не мають частки в тому, що робиться під сонцем.+  Іди, їж свій хліб з радістю і пий вино з веселим серцем,+ бо правдивий Бог задоволений твоїми ділами.+  Нехай вбрання твоє завжди буде біле*, а голова — намащена олією.+  Насолоджуйся життям зі своєю коханою дружиною+ впродовж усього свого марного життя, яке Він дав тобі під сонцем, усі дні своєї марноти, бо це твій жереб* у житті та в тяжкій праці, яку ти виконуєш під сонцем.+ 10  Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил, бо в могилі*, куди ти йдеш, немає ні праці, ні задумів, ні знання, ні мудрості.+ 11  Ще щось я побачив під сонцем: швидкі не завжди перемагають у бігу, а сильні — у битві,+ також мудрі не завжди мають їжу, а розумні — багатство,+ і ті, хто має знання, не завжди досягають успіху,+ бо на них усіх має вплив час і випадок*. 12  Адже людина не знає свого часу.+ Подібно як риба ловиться у згубну сіть, а птахи — в тенета, так і сини людські потрапляють у пастку, коли для них раптово настає час нещастя*. 13  Також ось що я помітив стосовно мудрості під сонцем, і це мене вразило: 14  було мале містечко, і в ньому жило небагато людей; і вийшов проти нього могутній цар, оточив його і збудував великі облогові споруди. 15  І знайшовся там чоловік — бідний, але мудрий. Він врятував місто завдяки своїй мудрості, однак того бідняка ніхто не пам’ятав.+ 16  Тож я сказав собі: «Мудрість ліпша за силу,+ але мудрістю бідняка погорджують і до його слів не прислухаються».+ 17  Ліпше прислухатись до спокійних слів мудрого, ніж до криків того, хто править серед безглуздих. 18  Мудрість ліпша за військову зброю, але один тільки грішник може зруйнувати багато доброго.+

Примітки

Букв. «і після цього — до мертвих».
Або «усвідомлюють».
Або «платні».
Тобто яскраве вбрання, що відображає радісний настрій, на відміну від жалобного.
Або «частка».
Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.
Або «неочікувана подія».
Або «лиха».