Книга Естер 7:1—10
7 І цар з Гама́ном+ прийшли на бенкет до цариці Есте́р.
2 Тож другого дня, під час бенкету, на якому пили вино, цар знову спитав Есте́р: «Яке твоє прохання, царице Есте́р? Усе, чого попросиш,— отримаєш. Скажи, чого ти бажаєш? Навіть коли попросиш до половини* мого царства — дам тобі!»+
3 У відповідь цариця Есте́р сказала: «Царю, якщо я знайшла ласку у твоїх очах і якщо тобі це до вподоби, то прошу тебе, врятуй моє життя*, благаю, змилуйся над моїм народом.+
4 Бо мене і мій народ продали,+ щоб убити, вигубити і знищити.+ Якби нас було продано у рабство, я не сказала б ані слова. Але оскільки це лихо завдасть шкоди й царю, його не можна допустити».
5 Тоді цар Ахашверо́ш запитав царицю Есте́р: «Хто він? Де той чоловік, який наважився таке зробити?»
6 Есте́р відповіла: «Цей ворог і противник — злий Гама́н».
Гама́н сильно злякався царя і цариці.
7 Цар же розлютився, встав і посеред бенкету вийшов у сад палацу. А Гама́н підвівся і почав благати царицю Есте́р про порятунок свого життя*, бо зрозумів, що цар не залишить його без покарання.
8 Коли ж цар повернувся із саду в дім, у якому проходив бенкет, то побачив, що Гама́н припав до ложа, на якому була Есте́р. Тож цар вигукнув: «Він ще й хоче зґвалтувати царицю у моєму домі?» Відразу після царевих слів Гама́ну покрили обличчя.
9 Тоді Харво́на,+ один із царських придворних, сказав: «Біля Гама́нового дому стоїть стовп 50 ліктів* заввишки. Гама́н приготував його для Мордеха́я,+ чиї слова врятували царя».+ Тоді цар сказав: «На тому стовпі його і повісьте».
10 Тож Гама́на повісили на стовпі, який він приготував для Мордеха́я; і царева лють минула.
