Книга Захарія 11:1—17

  • Народ відкидає пастиря Єгови; наслідки (1–17)

    • «Паси овець, призначених на заріз» (4)

    • Дві палиці: Приємність і Єдність (7)

    • Плата пастиря — 30 срібняків (12)

    • Гроші вкидають у скарбницю (13)

11  «Ліва́не, відкривай двері,щоб вогонь пожер твої кедри.   Завивай, ялівцю, бо кедр упав,величні дерева понищені! Завивайте, баша́нські дуби,бо густий ліс лежить повалений!   Послухайте! Ридають пастирі,бо вже немає їхньої величі. Послухайте! Ревуть молоді леви*,бо непрохідні хащі над Йорданом знищені.  Так говорить мій Бог Єгова: “Паси овець, призначених на заріз.+  Ті, хто їх купує, потім убивають їх+ і при цьому вважаються невинними. А ті, хто продає,+ кажуть: «Хвала Єгові, бо я розбагатію». Пастирі їхні не мають до них милосердя.+  Тож я більше не змилосерджуся над мешканцями цього краю,— промовляє Єгова.— Я зроблю так, що кожен зазнаватиме утиску від свого ближнього та від царя. Вони пошматують цей край, і я нікого не врятую з їхніх рук”».  Заради вас, знедолені вівці отари, я почав пасти тих, що призначені на заріз.+ Я взяв собі дві палиці, одну назвав Приємність, а другу — Єдність+ і почав пасти отару.  За один місяць я прогнав трьох пастирів, бо я* більше не міг зносити їх, а вони* ненавиділи мене.  Я сказав: «Не буду більше пасти вас. Вівця, котра помирає, нехай помирає, і котра гине, хай гине. А позосталі хай пожирають одна одну». 10  Тож я взяв першу палицю, Приємність,+ і розламав її, розірвавши угоду, яку уклав зі своїм народом. 11  У той день угода була розірвана. І знедолені вівці отари, які дивилися на мене, зрозуміли, що це було слово Єгови. 12  Я сказав їм: «Якщо хочете, дайте мою плату, а якщо ні, то не давайте». І вони дали* мені плату — 30 срібняків.+ 13  Тоді Єгова промовив до мене: «Вкинь ті 30 срібняків у скарбницю. Високо ж вони мене оцінили!»+ І взяв я срібняки та вкинув у скарбницю, що в домі Єгови.+ 14  Після того я розламав другу палицю, Єдність,+ розірвавши братерські узи між Юдою та Ізра́їлем.+ 15  Єгова сказав мені: «Візьми знаряддя негідного пастиря.+ 16  Бо я дозволю, щоб у цьому краї з’явився пастир, який не зважатиме на овець, що гинуть,+ не буде шукати молодих, лікувати поранених+ і годувати здорових. Натомість він буде їсти м’ясо відгодованих овець+ і відривати їм ратиці.+ 17  Горе негідному пастирю,+ який покидає отару!+ Меч вразить його руку і праве око. Рука його повністю висохне,а праве око зовсім осліпне*».

Примітки

Або «гривасті молоді леви».
Або «моя душа».
Або «їхні душі».
Букв. «відважили».
Букв. «потьмяніє».