Книга Йова 10:1—22
10 Мені* остогидло життя.+
Я виллю свої тривоги,говоритиму, адже біль мій глибокий*!
2 Скажу Богові: “Не вважай мене винним.
Поясни, чому борешся зі мною.
3 Яка тобі користь від того, що ти гнобиш менеі зневажаєш витвір своїх рук,+а раду грішників схвалюєш?
4 Хіба ти маєш очі людські,хіба бачиш так, як бачить смертна людина?
5 Чи дні твої такі, як дні смертних,чи роки твої — як роки чоловіка,+
6 що ти шукаєш в мені провинуі вишукуєш у мені гріх?+
7 Ти ж знаєш, що я невинний,+і ніхто не може врятувати мене з твоєї руки.+
8 Твої руки створили усе моє тіло,+а тепер ти хочеш мене знищити.
9 Прошу тебе, пригадай, що ти сформував мене з глини.+
А тепер ти в порох повертаєш мене.+
10 Чи ж не вилив ти мене, наче молоко,і не згустив, мов сир?
11 Ти одягнув мене в шкіру і плоть,зіткав з кісток і сухожиль.+
12 Дарував ти мені життя та віддану любові турботливо оберігав мій дух*.+
13 Але ось що ти потай замислив*,знаю, що від тебе це:
14 якби я згрішив, ти б стежив за мною+і провини моєї не простив.
15 Якщо я винний, то горе мені!
І навіть якщо невинний, то голови не підношу,+бо я наситився ганьбою і стражданням.+
16 Якщо ж я підношу голову, ти, наче лев,+полюєш на мене і знову показуєш на мені свою силу.
17 Ти свідків нових приводиш проти мене,ще більше на мене обурюєшся,і приходить до мене біда за бідою.
18 Навіщо мене ти вивів з утроби?+
О, якби я загинув, коли жодне око мене ще не бачило.
19 Було б так, ніби я взагалі ніколи не існував.
З утроби мене б перенесли в могилу”.
20 Хіба дні мої численні?+ Нехай він залишить мене у спокої,хай відверне від мене свій погляд, щоб я хоч трохи відчув полегшення*,+
21 перш ніж відійду в край найгустішої темряви*,+ —звідки я вже не повернуся,+ —
22 в край непроглядного мороку,край тіні густої і безладу,де навіть світло не ясніше за морок».
Примітки
^ Або «моїй душі».
^ Або «з гіркотою своєї душі».
^ Або «подих; життя».
^ Букв. «приховував у своєму серці».
^ Або «трохи звеселився».
^ Або «темряви і смертельної тіні».
